... Я вот недавно сформулировал для себя, почему так не люблю группу "Ленинград".
Ибо "Ленинград" - это вера в то, что все в мире - дерьмо. Большое, непреодолимое, тоталитарное дерьмо. "Ленинград" - это метафизика дерьма. Это религия дерьма, пантеизм дерьма. "Дерьмо везде, и ты не можешь из него выбраться", - вот "Ленинград" в одной фразе. Власть - дерьмо, оппозиция - дерьмо, Россия - дерьмо, Запад - дерьмо, гламур - дерьмо, антигламур - дерьмо. Все - дерьмо, все за..бало пш нх блт (с)
В конце концов, у россиян есть глубокая духовная традиция пантеистической религии дерьма. Начинается еще с российских "нигилистов" XIX в.
Для романтической наивной украинской души "Ленинград" должен быть непонятным. "Ну, как это так везде дерьмо? Есть же садок вишневый коло хаты. Есть поля и дубравы. Есть освободительная борьба. Есть "Майданы". Есть "Лента за лентой...". Есть "Червона рута"..." Есть куча-классных-вещей-которые-никак-не-есть-дерьмом! К ним стремиться и стремиться. Выше неба!
Украинцы - нация барочная, мы - последователи Лейбница, который верил в множественность миров. И если миров бесконечно много, есть большая вероятность, что некоторые из них - не дерьмо.
Русские - нация абсолютистской монархии от Петра до Екатерины, поэтому они склонны верить в то, что мир - один-единственный и описывается одним простым законом, одной прямой линией. И этот закон - закон дерьма. От которого "скрыться негде", писал классик.
Поэтому для россиян "Ленинград" - это архетип, а для нас - недоразумение.
------------------
а я от нещодавно сформулював для себе, чому ж так не люблю групу л.
бо ленінград - це віра в те, що все в світі - лайно. Велике, нездоланне, тоталітарне лайно. Ленінград - це метафізика лайна. Це релігія лайна, пантеїзм лайна.
лайно скрізь, і ти не можеш з нього вибратися - ось ленінград в одній фразі. Влада лайно, опозиція лайно, Росія лайно, Захід лайно, гламур лайно, антигламур лайно. Все лайно, все за..бало пц нх блт (с)
зрештою, у росіян є глибока духовна традиція пантеїстичної релігії лайна. починається ще з російських "нігілістів" ХІХ ст.
для романтичної наївної української душі ленінград має бути незрозумілим. Ну як це так скрізь лайно. Є ж садок вишневий коло хати. Є лани й діброви. Є визвольні змагання. Є майдани. Є лента за лентою. Є червона рута. Є купа-класних-речей-які-не-є-лайном! до них прагнути й прагнути. Вище неба!
українці - нація барокова, ми послідовники Ляйбніца, який вірив у множинність світів. І якщо світів нескінченно багато, є велика ймовірність, що деякі з них - не лайно
росіяни - нація абсолютистської монархії від петра до катерини, тому вони схильні вірити в те, що світ - один-єдиний і описується одним простим законом, однією прямою лінією. І цей закон - закон лайна. Від якого "скрыться негде", писав класик.
тому для росіян ленінград - це архетип. а для нас - непорозуміння
Ибо "Ленинград" - это вера в то, что все в мире - дерьмо. Большое, непреодолимое, тоталитарное дерьмо. "Ленинград" - это метафизика дерьма. Это религия дерьма, пантеизм дерьма. "Дерьмо везде, и ты не можешь из него выбраться", - вот "Ленинград" в одной фразе. Власть - дерьмо, оппозиция - дерьмо, Россия - дерьмо, Запад - дерьмо, гламур - дерьмо, антигламур - дерьмо. Все - дерьмо, все за..бало пш нх блт (с)
В конце концов, у россиян есть глубокая духовная традиция пантеистической религии дерьма. Начинается еще с российских "нигилистов" XIX в.
Для романтической наивной украинской души "Ленинград" должен быть непонятным. "Ну, как это так везде дерьмо? Есть же садок вишневый коло хаты. Есть поля и дубравы. Есть освободительная борьба. Есть "Майданы". Есть "Лента за лентой...". Есть "Червона рута"..." Есть куча-классных-вещей-которые-никак-не-есть-дерьмом! К ним стремиться и стремиться. Выше неба!
Украинцы - нация барочная, мы - последователи Лейбница, который верил в множественность миров. И если миров бесконечно много, есть большая вероятность, что некоторые из них - не дерьмо.
Русские - нация абсолютистской монархии от Петра до Екатерины, поэтому они склонны верить в то, что мир - один-единственный и описывается одним простым законом, одной прямой линией. И этот закон - закон дерьма. От которого "скрыться негде", писал классик.
Поэтому для россиян "Ленинград" - это архетип, а для нас - недоразумение.
------------------
а я от нещодавно сформулював для себе, чому ж так не люблю групу л.
бо ленінград - це віра в те, що все в світі - лайно. Велике, нездоланне, тоталітарне лайно. Ленінград - це метафізика лайна. Це релігія лайна, пантеїзм лайна.
лайно скрізь, і ти не можеш з нього вибратися - ось ленінград в одній фразі. Влада лайно, опозиція лайно, Росія лайно, Захід лайно, гламур лайно, антигламур лайно. Все лайно, все за..бало пц нх блт (с)
зрештою, у росіян є глибока духовна традиція пантеїстичної релігії лайна. починається ще з російських "нігілістів" ХІХ ст.
для романтичної наївної української душі ленінград має бути незрозумілим. Ну як це так скрізь лайно. Є ж садок вишневий коло хати. Є лани й діброви. Є визвольні змагання. Є майдани. Є лента за лентою. Є червона рута. Є купа-класних-речей-які-не-є-лайном! до них прагнути й прагнути. Вище неба!
українці - нація барокова, ми послідовники Ляйбніца, який вірив у множинність світів. І якщо світів нескінченно багато, є велика ймовірність, що деякі з них - не лайно
росіяни - нація абсолютистської монархії від петра до катерини, тому вони схильні вірити в те, що світ - один-єдиний і описується одним простим законом, однією прямою лінією. І цей закон - закон лайна. Від якого "скрыться негде", писав класик.
тому для росіян ленінград - це архетип. а для нас - непорозуміння
Комментариев нет:
Отправить комментарий