▪️«До аналізу Російської революції» (1959). У цій статті він розмірковує над тим, як так сталося, що революційні процеси обернулися протилежною стороною — пануванням бюрократії над робітничим класом, сталінською диктатурою та репресіями. Посилання: https://commons.com.ua/uk/zur-analyse-der-russischen-revolution
▪️«Невільники і смертники у двох таборах: спогади про Освенцим і Біркенау» (1956). Антифашист і антисталініст Роздольський, який за допомоги переслідуваним євреям потрапив у концтабір в Аушвіці, зміг вибратися звідти живим. Там він став свідком масового знищення євреїв з Угорщини та інших нацистських злочинів. Згадуючи трагедію Голокосту, він наводить слова в’язня, що перегукуються зі старою марксистською формулою: «Перед людством є лиш дві можливості: або воно найде дорогу до кращого соціального ладу, або загине в варварстві і людожерстві». Посилання: https://commons.com.ua/uk/nevilniki-i-smertniki
▪️«Революційна притча про рівність людей» (1963) – розвідка про неочікувані витоки наочного прикладу, за допомогою якого Тарас Шевченко вів революційну пропаганду серед селян: жменька зернин як уособлення царя й панів на противагу величезній кількості зерняток «народу». Аналогічні притчі використовували не лише польські революціонери та борець проти рабства у США Джон Браун, а й ватажок повсталих гаїтянських рабів Туссен-Лувертюр. Посилання: https://commons.com.ua/uk/revolyutsijna-pritcha-pro-rivnist-lyude
Праці щодо національного питання:
▪️«Фрідріх Енґельс про Україну» (1927) – стаття, що підводить до більшої праці «До національного питання. Фрідріх Енгельс і проблема “неісторичних” народів» (у якій аналізується ставлення класиків марксизму до слов’янства і ширше – народів без держави). Роздольський розглядає витоки сумнівної ідеї про «неісторичні народи» в спадщині гегельянства, протистоянні з бакуністським панславізмом і політико-прагматичними міркуваннями, спростовує стереотипи про упереджене ставлення Енгельса до українців і показує частоту його звернень до українського питання. Посилання: https://commons.com.ua/uk/fridrih-engels-pro-ukrayinu
▪️«Робітники та батьківщина» (1965) – стаття про формулювання проблеми «у пролетарів немає батьківщини» у «Маніфесті комуністичної партії». Послідовний інтернаціоналіст Роздольський застерігає від використання вирваних з контексту цитат Маркса й Енгельса для виправдання націоналізму чи підживлення антикомуністичних стереотипів – під «скасуванням» чи «знищенням» національності «слід розуміти усунення неіснуючих етнічно-мовних утворень, а політичних розмежувань між народами. У суспільстві, в якому – за словами «Маніфесту» – «суспільна влада втратить свій політичний характер», у якому держава як така «відімре», не може, звісно, лишатися місця і для окремих національних держав». Посилання: https://commons.com.ua/uk/robitniki-ta-batkivshhina
▪️Вступ до англійського перекладу «Енгельса та "неісторичних" народів» Романа Роздольського (1986), написаний перекладачем цієї монографії – істориком Іваном-Павлом Химкою. Посилання: https://commons.com.ua/uk/rosdolsky-engels-problem-volker
▪️Також його стаття про головний доробок Роздольського «Створення “Капіталу” Маркса». Посилання: https://commons.com.ua/uk/magnum-opus-romana-rozdolskoho
▪️«Роман Роздольський – справжній марксистський науковець» (1967) – некролог Роздольського, написаний одним із провідних марксистських політекономів і лідерів Четвертого інтернаціоналу Ернестом Манделем. Посилання: https://commons.com.ua/ru/roman-rozdolskij
▪️Максим Мазипчук про історію українського ліворадикального руху на Галичині та Волині (1920-ті роки), до якого пряме відношення мав Роман Роздольський. Посилання: https://commons.com.ua/ru/ukrayinskij-livoradikalnij-ruh-na-galichini-ta-volini-1920-ti-roki
Комментариев нет:
Отправить комментарий