Перевинайдення держави завдяки штучному інтелекту
Так само, як бюрократична держава була продуктом індустріальної революції, сьогодні народжується агентна держава епохи ШІ.
Ось кілька можливих напрямів трансформації:
1. Структура уряду має змінюватися від секторального поділу (освіта, охорона здоров’я) до місійного мислення (наприклад: “здорова дитина”, “безпечне довкілля”). Кожна місія може координувати ШІ-агентів із різних сфер.
2. Уряд — це платформа, що надає стандарти, API, дані, правила, відкриває можливості для зовнішніх агентів (державних, приватних, громадських).
3. Агентна держава може створювати тимчасові інституції під конкретні завдання: наприклад, боротьба з пандемією або відбудова регіону.
4. Потрібні нові типи організацій, які займаються управлінням агентів, тестують, сертифікують, навчають ШІ, моніторять і оновлюють їхню поведінку.
А тепер конкретні приклади. Зараз є проблема: громадяни та бізнес стикаються з розрізненими порталами, формами й сайтами. Цифрові послуги держави часто мають негнучкі правила, шаблонні сценарії, складність для нетипових випадків.
Агентний ШІ дозволяє перейти від заздалегідь визначених шаблонів до динамічного створення послуг під конкретну людину в конкретний момент.
"Мені потрібна допомога після пошкодження будинку внаслідок буревію" — і агент сам складає набір послуг: заявка на страхову, фонд допомоги, виклик інспектора, замовлення ремонту.
Агент може взаємодіяти:
- у зручному форматі (текст, дзвінок, відео, аватар, AR)
- будь-якою мовою
- з урахуванням тону, емоцій та рівня цифрової грамотності.
Інший приклад — зараз законодавчий процес є довгим, лінійним і повільним, а після ухвалення норми залишаються статичними роками. ШІ-агенти дозволять мати “живі закони”:
- тестувати нові політики у симуляціях
- запускати A/B-тести
- аналізувати реальний вплив у динаміці
- виявляти зсуви, несправедливість, побічні ефекти.
Тобто це перехід від “закону як тексту” до “закону як системи, що живе і змінюється”.
Крім того, чинна кадрова модель у державі застаріла — просування по службі базується на роках стажу, найм складний і повільний, технічні спеціалісти недооцінені, отримують менше, ніж у приватному секторі, і не мають зрозумілих кар'єрних треків.
В агентній державі деякі ролі (особливо ті, що пов’язані з рутинною інформаційною роботою, генерацією контенту та стандартизованим прийняттям рішень) можуть бути змінені або зникнуть.
Всім держслужбовцям потрібно буде розвивати навички роботи зі штучним інтелектом, такі як критична оцінка результатів ШІ, надання ефективного зворотного зв'язку ШІ-системам, розуміння того, як етично використовувати ШІ та безперебійна співпраця з ШІ-колегами.
Нарешті, деякі ключові принципи агентної архітектури:
- Інтерфейси для агентів. Сьогодні більшість державних систем “заточені” під людей: форми, кнопки, вебінтерфейси. Агентам потрібні машинно-зчитувані інтерфейси: API, подієві стріми, системи доступу до даних у режимі реального часу.
- Агентна держава не може залежати від ChatGPT чи Claude. Потрібно мати власні open-weight моделі, можливість кастомізувати їх під свої політики, контексти, мову.
Вся ця концепція нової моделі державного управління більш детально описана в документі The Agentic State. І це найкраще, що я бачив на тему трансформації держав завдяки ШІ. Мені особисто дуже імпонує. Виглядає не занадто футуристичним, а доволі конкретним баченням вектору розвитку.
І деякі з цих речей вже починають втілюватися в Україні. Наприклад, розробка власної національної LLM, на порталі Дія запустять ШІ-агента та ін. До того ж приємно, що провідний автор цього документу вчора був в Україні та зустрічався з Мінцифрою.
Можливо, повна реалізація цих сміливих ідей дала би шанс Україні стати прикладом для світу, як модернізувати державу завдяки ШІ. Ще й під час повномасштабної війни.
Сэм Альтман написал собственную утопию-манифест, в котором объявил, что технологическая сингулярность уже наступила, - и не простая, а с красивым названием, которое войдет в историю - The Gentle Singularity, Нежная сингулярность.
ОтветитьУдалитьПроцитирую главное. Спорить с Альтманом легко, но оцените замах, – давно уже людям никто не предлагал утопии, образа будущего, в которое хотелось бы попасть.
«Мы преодолели горизонт событий; начался взлёт. Человечество близко к созданию цифрового сверхразума. Роботы ещё не ходят по улицам, но уже созданы системы, которые во многих отношениях умнее людей.
Будущее может быть намного лучше настоящего, потому что ИИ ускорит научный и технологический прогресс, а научный прогресс — главный движущий фактор общего прогресса и улучшения качества жизни. Мне очень интересно думать о том, чего мы могли бы достичь.
В 2025 году появились агенты, способные выполнять практическую интеллектуальную работу. В 2026 году, вероятно, появятся системы, способные генерировать новые идеи. В 2027 - роботы, способные выполнять задачи в реальном мире.
Гораздо больше людей смогут создавать программы и произведения искусства. Но эксперты, вероятно, по-прежнему будут намного лучше справляться с этой задачей, чем новички, при условии, что они освоят новые инструменты. В целом, самым поразительным изменением станет способность одного человека сделать в 2030 году гораздо больше, чем в 2020-м, - и многие люди поймут, как извлечь из этого выгоду.
Мы не знаем, насколько далеко мы можем продвинуться в развитии интеллекта, но скоро узнаем. В 2030-х годах интеллект и энергия — идеи и способность воплощать идеи в жизнь — станут невероятно востребованными. Эти два фактора долгое время были фундаментальными ограничителями человеческого прогресса; при наличии достаточного количества интеллекта и энергии (и хорошего управления) мы теоретически можем получить всё, что угодно.
Мы уже живём в мире невероятного цифрового интеллекта, и после первоначального шока большинство из нас к нему привыкло. Очень быстро мы переходим от восхищения тем, что ИИ может сгенерировать красиво написанный абзац, к вопросу о том, когда он сможет сгенерировать красиво написанный роман; от восхищения тем, что он может ставить жизненно важные медицинские диагнозы, к вопросу о том, когда он сможет разрабатывать лекарства. Вот так и наступает сингулярность: чудеса становятся привычными, а затем превращаются в обыденность.
Мы уже слышим от учёных, что они стали в два или три раза продуктивнее, чем до появления ИИ. Возможно, мы сможем использовать ИИ для более быстрого проведения исследований в области ИИ. Если мы сможем провести исследования, рассчитанные на десять лет, за год или за месяц, то темпы прогресса, очевидно, будут совсем другими. ИИ, которые мы уже создали, будут помогать нам в дальнейших научных исследованиях и в создании более совершенных систем ИИ, - запустится цикл рекурсивного самосовершенствования.
В игру вступают и другие самоусиливающиеся циклы. Нам придётся создавать первый миллион человекоподобных роботов по старинке, но затем они смогут управлять всей цепочкой поставок — добывать и перерабатывать полезные ископаемые, водить грузовики, управлять заводами, — чтобы создавать больше роботов, которые смогут строить больше заводов по производству микросхем и т. д. Темпы прогресса будут совсем другими. Скорость, с которой будут создаваться новые чудеса, будет огромной. Сегодня трудно даже представить, что мы откроем к 2035 году. Но если бы мы сказали вам в 2020 году, что окажемся там, где находимся сегодня, это, вероятно, прозвучало бы более безумно, чем наши нынешние прогнозы.
Мы (вся индустрия, а не только OpenAI) создаём мозг для всего мира. Он будет максимально персонализированным и простым в использовании для всех. Сейчас OpenAI занимается многими вещами, но прежде всего мы — исследовательская компания в области сверхинтеллекта. Перед нами стоит много задач, но большая часть пути уже освещена, и тёмные участки быстро отступают. Мы невероятно благодарны за возможность заниматься тем, чем занимаемся".