Политкомиссия революционных
коммунистов-социалистов
(интернационалистов)
по созданию
Всемирной Единой Партии-Государства трудящихся
во главе с Сетевым Народным Правительством


La Commission Politique des Communistes-Socialistes Révolutionnaires (Internationalistes)
pour la Fondation de l'Unité Parti-Etat Mondial des Travailleurs
dirigé par le Gouvernement Populaire Réseau




Лаборатория мир-системного анализа
Фонда "Центр марксистских исследований"

http://centrmarxissled.ucoz.ru


пятница, 10 февраля 2017 г.

Марксистская оценка роли ОУН-УПА как антиколониального национально-освободительного движения

Без знания роли нации как формы организации существования общества в период капиталистической формации невозможно подлинное понимание диалектики исторического материализма и, соответственно, движения к будущему - безклассовому и интернациональному обществу.

Уже сам факт наличия в марксизме понятия «интернационал», т.е. «межнациональный», определяет важность знания всех коллизий национального вопроса, в которых вынужден существовать пролетариат, особенно в период высшей стадии капитализма – империализма и его нынешней формы - глобализма (игнорирование национального вопроса и перекос в сторону имперского гегемонизма также было одной из причин краха СССР).

Национальное освобождение порабощенных капиталистической системой народов - первый этап к подлинному социальному освобождению народов мира от власти Капитала. Ошибки и просчёты на этом пути, естественно, не могут иметь решающего значения, но активно используются империалистическими силами и их прислужниками разных мастей (вплоть до выдающих себя за марксистов) с целью умалить и дискредитировать формы борьбы трудящихся порабощенных империализмом народов за своё социальное и национально-культурное освобождение. Дать прямой бой империализму и его агентам на фронте исторической науки, используя весь опыт исторического материализма, - одна из важнейших задач коммунистов-социалистов!

В порядке ликбеза:

Обвинение Бандеры и бандеровской ОУН в коллаборации с нацистами - это самая что ни на есть попытка пересмотра результатов Нюрнбергского процесса.

Да, несомненно, перед войной украинские националисты имели контакты с Германией, в частности - с военной разведкой (Абвером). Несомненно, немцы планировали использовать ОУН в своих интересах. Точно также бандеровцы собирались использовать немцев в своих - несколько других - целях, и добились в этом больших успехов.

Сотрудничество с немцами прекратилось сразу после провозглашения Акта восстановления украинского государства 30 июня 1941 во Львове: уже в июле "агент Серый" (так значился Бандера в документах Абвера) оказался под домашним арестом, а затем - в лагере Заксенхаузен. Между Рейхом и воссозданным украинским государством фактически началась война, о которой и свидетельствуют документы Нюрнбергского процесса (кстати, в СССР так полностью и не опубликованные).

Нелишне отметить, что решением Нюрнбергского трибунала Абвер, в отличие от СД, не был признан преступной организацией, а Вильгельм Канарис, который лично вел переговоры с лидерами украинских националистов, за организацию покушения на Гитлера был повешен 9 апреля 1945 года - за месяц до Дня Победы.

Немецкая пропаганда называла УПА "жидовско-большевистскими бандеровскими бандами".

Советская же пропаганда, в свою очередь, называли УПА "немецко-украинскими националистами", "коллаборационистами", "прислужниками фашистов".

Об отношении гитлеровцев к УПА наглядно свидетельствует директива полиции и СД под N 12/41 от 25.11.1941 года: «Все активисты бандеровского движения должны немедленно арестовываться и после тщательного допроса должны быть без шума ликвидированы под видом грабителей» (ГДА СБУ: Ф. 9. - Дело 19. - стр. 106). Здесь, как говорят, комментарии излишни.

Весной и летом в 1943 года под руководством генерала фон дем Баха, началась широкомасштабная немецкая акция против УПА, бои с которой охватили Полесье и всю Волынь.

К акции "умиротворения" украинцев были привлечены: 27 бомбардировщиков, 50 танков, 10 моторизированных батальонов с артиллерией, 5 бронепоездов, 10 тысяч немецких, венгерских и польских полицейских.

Первое крупное сражение вооружённых сил УПА против немецких оккупантов произошло
- 7 февраля 1943 года. В течение боя подразделения УПА штурмовали и захватили районный центр Владимирец на Ровенщине, уничтожили тамошний немецкий гарнизон.
- 28 марта 1943 года перед УПА капитулировал один из райцентров на Житомирщине,
- 17 октября 1943 года - УПА взят штурмом город Бараш и все прилегающие территории отошли под контроль УПА. Главной базой УПА теперь стал райцентр Колки (Колкивская республика).

В июле 1943 года состоялось 35, в августе - 24, в сентябре - 15 кровопролитных боев, в ходе которых подразделения УПА потеряли убитыми и раненными 1237 старшин и рядовых бойцов. Немцы же потеряли свыше 3 тысяч убитыми. Решающие бои состоялись 7-9 сентября 1943 года под Ковелем, в ходе которых УПА вдребезги разгромила группу немецких войск, в результате чего даже возникла паника в немецком гарнизоне Ковель.

После этой неудачной акции Гимлеру пришлось уволить фон дем Баха и вместо него назначить обергрупенфюрера СС генерала полиции Прицмана, акции которого тоже завершились неудачей из-за яростного сопротивления вооружённых сил УПА.

В момент, когда УПА вела кровавые бои с немецкой армией фон Баха, а в самом Ковеле гитлеровцы панически готовились к эвакуации, с севера на повстанцев начали наступление советские партизанские объединения Фёдорова, Ковпака и Михайлова. Так был создан северный фронт УПА. Когда подразделения УПА заступили им дорогу, с тыла их атаковали немцы. Однако в Галичину, в Карпаты, удалось прорваться лишь Ковпаку.

Однако полностью взять под контроль территорию Волыни, Полесья и Карпат до подхода советско-немецкого фронта в 1944 году ни немецким, ни советским оккупантам так и не удалось.

Не случайно же советский фронтовой генерал Баландин в своем письме к командованию УПА в 1944 году благодарил "отважных украинских партизан" и предлагал провести в Лисце, где содержался его штаб, переговоры об организации борьбы "против общего врага".

А тем временем фон Бах в своих обращениях к украинцам неистово обвинял УПА в сотрудничестве с "жидо-большевиками", опираясь на "письмо маршала Василевского к УПА", в котором якобы гарантировалось "включить вождя украинского народа Степана Бандеру в состав советского правительства Украины".

Сегодня можно уверенно утверждать, что без борьбы УПА, без засеяных ими зерен стремления к свободе не случилось бы и национального прорыва украинцев в 1991 году. Поэтому не понятно, почему мы постоянно уступаем современным советским коллаборационистам, почему торжественно не отмечаем первую победу УПА над гитлеровскими оккупантами, над советскими оккупантами? Первую победу украинского оружия и украинского военного искусства над немецко-фашистскими захватчиками и их советско-большевистскими союзниками на официальном уровне? И почему этот день не является красным днем в календаре Вооруженных Сил независимой Украины?

Почему мы, украинцы, в отличие от тех же россиян или поляков, стесняемся своих побед в борьбе с красно-коричневым врагом? Вопросы НЕ риторические.

Полая версия статьи с опубликованными архивными документами здесь: http://newvv.net/politics/ukraine/200132.html?language=ru

100 найбільш переможних битв УПА з німецькими каральними військами

З літа 1942 року почалося масове створення відділів самооборони в населених пунктах, котрі ліквідували німецьку жандармерію, поліцію та захищали мирне населення від карателів. У вересні 1942 року Провід ОУН(Б) прийняв рішення про організацію більш мобільних збройних відділів, розмірами сотень для допомоги місцевим сільським боївкам (СКБ).

Протягом жовтня 1942 року першу сотню УПА організував референт Крайового проводу ОУН Сергій Качинський-Остап в Кивинському повіті на Берестейщині. У листопаді 1942 року другу сотню УПА організував поручник Іван Перегійняк (Кавбешко) поблизу Луцька. У грудні 1942 року організували сотні УПА: хорунжий Ярема в районі Колки-Степань, Ворон в Пустомитських лісах і Крук на Крем'янеччині, Тернопільщина. Усі сотні перейшли під безпосереднє командування поручника Василя Івахіва (Роса, Сонар, Сом). У грудні 1942 року усі сотні ОУН(Б) одержали назву: Українська Повстанська Армія (УПА).

У вересні 1942 року боївка ОУН(Б) під командуванням Сергія Качинського-Остап ліквідувала станицю жандармів у с.Піддубці, р-н Луцька.
07 лютого 1943 - - - сотня УПА під командуванням Довбешка-Коробка провела наступ на загін жандармерії у м.Володимирець. Містечко повністю визволено від ворога, здобуто 20 одиниць вогнепальної зброї, 65 ковдр, амуніцію та інші речі. Втрати ворога: 7 вбитих, включно з командиром жандармерії інші розбіглися. Втрати УПА: 1 вбитий і 2 ранених.

22 лютого 1943 на лагер УПА біля Висоцька напали дві німецькі роти. Відділ УПА вступив у важкий бій, після прибуття допомоги німцям чисельністю 350 осіб відділ відступив у ліс. Втрати німців: 20 вбитих; втрати УПА: 2 вбитих, включно із к-ром Коробкою.

З лютого 1943 розпочинаються широкомасштабні бойові дії на Поліссі з метою усунути німецьку адміністрацію і очистити широкі терени для створення "повстанських республік".

10 березня сотня УПА провела успішний наступ на укріплені позиції німців в с.Оржеві, де знаходились також склади зброї. Втрати німців: 60 вбитих і ранених; втрати УПА: 4 вбитих, к-р Остап (Сергій Качинський), що особисто керував боєм. Здобуто величезну кількість зброї і військової амуніції, котру успішно передано тиловим структурам УПА.

20 березня відділ УПА розгромив лагер полонених в Луцьку і усіх заарештованих звільнив.

Протягом березня організовано багато постійно діючих станиць УПА по селах Луччини і Ковельщини.

28 березня німці, чисельністю 1500 осіб, напали на сотню УПА, що квартирувала у м.Людвиполі. Розгорівся довготривалий, жорстокий бій. Підоспілі частини СС незмогли захопити укріплені позиції УПА і відступили до Костополя. Втрати ворога: 58 вбитих і ранених, 5 знищених автомашин; втрати УПА: 10 вбитих і ранених.

29 березня відділ УПА розбив табір полонених в Ковелі і тюрму. Визволено багато полонених.

Під кінець березня на Кременеччині майже всі села опинились під контролем УПА. Німецькі загони сидять постійно в Кременці і тільки в день роб**ть вилазки у навколишні села силами багаточисельних підрозділів.

Березень-квітень 1943 УПА в боях з німцями займає міста й містечка та звільняє полонених місцевих жителів із тюрем: Володимирець, Степань, Топоровиці, Людвипіль, Деражне, Олика, Цумань, Горохів та інші. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

Березень-квітень 1943 відділи УПА в більших містах Волині і Полісся розбили в'язниці і звільнили в'язнів: Крем'янець, Дубно, Ковель, Луцьк, Рівне, Ківерці. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

02-04 квітня загін УПА опанував м.Горохів. Опановано банк, пошту, тюрму і звільнено політичних в'язнів. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

У на 03-04 квітня відділ УПА розбив карний лагер на Горохівщині. В'язнів звільнено.

04 квітня німці в силі 300 осіб напали на с.Постійно. Багато хат спалили, господарства пограбували. При відступі німців із села невеликий загін УПА організував добре сплановану засідку. Результатом короткого бою була повна поразка німців. Втрати ворога: 50 вбитих і ранених; втрати УПА 3 ранених. Здобуто: 2 важкі кулемети, радіостанцію, 2 фіри амуніції, польову аптеку.

З 12 на 13 квітня відділ УПА наскочив на укріплені позиції ворга в м.Цумань. Німців розгромлено, звільнено полонених, здобуто зброю, коні та іншу військову амуніцію. Втрати ворога: 20 вбитих і 15 ранених - решта втекла. Втрати УПА: 0.

В квітні на Володимирщині спалено майже всі держгоспи, переіменовані німцями на т.зв. лігеншафти. Це були маєтки колишніх куркулів, знаціоналізовані большевиками та захоплені німцями, де рабською працею працювало місцеве населення. Довший час після цього люди отримали можливість працювати на власних полях і годувати тільки себе.

17 квітня біля с.Борщівки відділ УПА організував засідку на німецький моторизований загін. Втрати ворога: 16 вбитих. Втрати УПА: 1 вбитий і 3 ранених.

З 21 на 22 квітня організовано військову операцію силами двох сотень УПА по визволенню Іванової Долини, Костопильщина. Позиції ворога були добре укріплені, а підрозділи багато чисельні. Знищено адміністративні будинки каральних підрозділів окупанта, зірвано два залізничних мости, здобуто багато зброї, військової амуніції і 1 тону вибухівки. Втрати ворога: 250 вбитих, 150 ранених і полонених. Втрати УПА: 4 вбитих і 3 ранених.

Кінець квітня 1943 на терені Остріг, Крем'янець, Шумськ відбуваються великі бої підрозділів УПА-Пінвніч та УПА-Захід із німецькою дивізією, котра складалася із двох армійських полків Вермахту, полку СС, полку жандармерії та полку козаків, завербованих німцями з полонених Червоної Армії. Після кількаденних боїв дивізію розбито. Армійські частини з неохотою вступали в бій і швидко розпорошились. Найбільші втрати німців біля населених пунктів: Верба - 120 вбитих, Шумське - 29 вбитих, Остріг - 32, Мізоч 11...

09 травня німці силою 400 осіб напали на село Яполоть, Костопільщина, грабуючи людей. УПА силою двох сотень окружив німців з трьох сторін. Розгорівся шестигодинний важкий бій. Втрати німців: 80 вбитих і ранених; втрати УПА: 0

14 травня німці окружили с.Любашу, Костопіль з наміром спалити хати, а мешканців розстріляти. Несподівано наскочили два рої УПА, котрі в короткому бою розігнали німаків. Знищено 11 авт, 35 німців, здобуто 2 скрині гранат.

В травні 1943 року на шляху Ковель - Берестя-Литовське в засідку сотні УПА потрапив шеф гітлерівського СА Віктор Люце із штабом і великим загоном охорони. Один із представників найвищого командного складу Німеччини разом із своїм штабом знищений.

В травні 1943 Головна Команда УПА-Північ вілправила відділ УПА у тримісячний рейд по Житомирщині і західній Київщині. За час рейду відділ провів 15 успішних боїв з німецькими поліційними частинами і більшовицькими грабіжницькими групами. Цей відділ знищив німецьку поліційну школу коло Житомира з залогою 260 поліцаїв, а недалеко с.Устинівка, Потиївського р-ну, 25 липня розбив німецький військовий підрозділ, що був спеціально відправлений на розгром спецвідділу УПА. З німецького боку було понад сто вбитих, ранених і полонених. У селі Камінка, Ярунського р-ну, було розбито більшовицьку диверсійну групу, що грабувала селян і вже стала причиною багатьох відплатних німецьких акцій на селянах. Диверсійна група котрозвідки ЧА в паніці втікла залишаючи на полі бою 66 вбитих та багато поранених.

В травні 1943 у великому бою біля Дружкополя на Горохівщині повністю розбито великий загін СС, Знищено 56 німців і 140 фольксдойчів, ранених 200.

В травні 1943 в бою в Пилипичах на Володимирщині вбито 96 німців.

В травні 1943 УПА під стягом С.Бандери очистила від німців територію площею 2000 кв.км. на Волині. А місто Колки стало столицею повстанської Колківської республіки.

В червні 1943 цілком очищено від німців Горохівщину і Деражнянщину.

20-25 червня 1943 захоплено містечка Любитів і Дивин на Поліссі. Залоги знищено, зброю і боєприпаси забрано.

19 серпня 1943 року здійснено наступ на м.Камінь Каширський. В акції брали участь: курінь Назара-Криги, сотня Лисого та сотня Кубіка. Добре спланована акція розпочалась рано вранці і завершилася о 17 годині. Протягом дня очищено від ворога усе місто. Втрати ворога: 120 вбитих (польські поліцаї та солдати вермахту). Втрати УПА: 2 ранених. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

21 серпня 1943 відділ УПА знищив над рікою Іквою Манилівського р-ну на Рівненщині загін німців. Втрати ворога: 60 солдат.

25 серпня 1943 азербайджанський відділ УПА розгромив німців у Гощанському районі на Волині.

27 вересня 1943 на Долинщині німці здійснюють великий напад на вишкільний табів УПА. Триденні бої розгортаються на широкому терені наслідком яких є перемога відділів УПА. Вбито німці близько 350 солдатів. Основні ворожі втрати були, коли їх військовий підрозділ попав в пастку в урочищі. Тоді загинуло біля 200 німецьких солдат. Втрати УПА: 35 вбитих.

В жовтні 1943 рейдуюча група УПА в кількості 6 сотень по Житомирщині, Київщині, Вінничині і Кіровоградщині зводить цілий ряд важких і великих боїв із німецькими і румунськими військами. Найбільші бої і величезні втрати у ворога: 15.10.1943 - біля с.Могилівка, на шляху Зв'ягель-Коростень, 17.10.1943 - в містечку Бараші, 20.10.1943 в с.В'язовець, Пулинського р-ну та інші.

03 жовтня 1943 відділ УПА опановує станиці німецької поліції в Литині (Вінничина), визволяє в'язнів, здобуває 300 одиниць вогнепальної зброї. Завдяки УПА все збіжжя залишилося в руках населення і люди почали трошки краще жити.

05 жовтня 1943 курінь УПА захопив місто Козин на Рівненщині. Знищено ворожий гарнізон, спалено тюрму, звільнено близько сотні в'язнів, здобуто зброю, продовольство, медикаменти.

08 жовтня 1943 сотня УПА провела переможний бій із ворогом біля м.Володимирець. Ворог втратив кілька десятків убитими. Здобуто велику кількість зброї і навіть один справний танк.

09 квітня 1944 в с.Лукавець, Сторожинецького р-ну на Буковинщині, знищено окупаційну залогу і всі харчі роздано людям.

В квітні 1944 проведено визвольні акції на інших теренах Буковинщини: в селах Багна, Міліїв, Каратчів, Чорноус, Вилавче і інші.



Комментариев нет:

Отправить комментарий

 Внимание! 14 декабря 2021 г. произошла хакерская атака русских фашистов на наш сайт!
Исчезли все иллюстрации. 
Но главное ведь это - текстовый контент ;)
Так победим!
Attention! On December 14, 2021, there was a hacker attack by russian fascists on our website!
All illustrations are gone.
But the main thing is that it is text content ;)
So let's win!

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...