Политкомиссия революционных
социалистов-интернационалистов
по созданию
Всемирной Единой Партии-Государства трудящихся
во главе с Сетевым Народным Правительством


La Commission Politique des Socialistes-Internationalistes Révolutionnaires
pour la Fondation de l'Unité Parti-Etat Mondial des Travailleurs
dirigé par le Gouvernement Populaire Réseau




Лаборатория мир-системного анализа
Фонда "Центр марксистских исследований"

http://centrmarxissled.ucoz.ru


Показаны сообщения с ярлыком антирашизм. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком антирашизм. Показать все сообщения

воскресенье, 16 августа 2026 г.

Мария Архипова: Начались реальные космические войны

Вчера произошло, пожалуй, самое показательное событие в войне с Украиной.

15 августа 2026 г. Украина нанесла удар ракетами «Фламинго» по РКЦ «Прогресс» в Самаре — одному из ключевых предприятий российской космической отрасли.

Это не просто «очередной завод». «Прогресс» — наследник советской ракетно-космической школы и производитель ракет-носителей «Союз-2». Это также один из ключевых центров российского спутникостроения: здесь десятилетиями производят не только ракеты «Союз», но и космические аппараты и спутники.

По не официальной информации из СМИ, именно здесь собирали спутники группировки «Рассвет», те или иные аналоги  которой планировали  запустить  еще в СССР, но постоянно откладывали.

И «Союз», и «Рассвет» — наследие СССР. В современном мире их функциональными альтернативами стали Falcon и Starlink корпорации SpaceX Илона Маска.

Такое совпадение  можно было бы списать на случайность. Но  это было бы ошибкой.

Дело в том, что алгоритмические расчеты для ВСУ, определение военной цели и способа нанесения удара — то есть в том числе выбор «Фламинго» как средства поражения и управление соответствующими системами — обеспечивается ИИ и технологий компании Palantir.

А Palantir — часть той же технологической  системы, что и SpaceX. Ее сооснователи Питер Тиль и Алекс Карп принадлежат к тому же кругу Кремниевой долины, что и Илон Маск. Тиль и Маск десятилетиями связаны общей бизнес историей. Все вместе они представляют ту самую группу «братков Кремниевой долины», которая давно перестала быть просто сообществом технологических предпринимателей и превратилась в самостоятельный центр экономической, технологической и политической силы.

И вот здесь появляется уже чистая математика.

«Союз» и «Рассвет» при наличии нормального ИИ и современной цифровой инфраструктуры потенциально способны выровнять военные позиции России и США в той сфере, где космос, связь, разведка, навигация и управление войсками сливаются в единую систему.

Вот вам и ответ на вопрос, почему в качестве цели был выбран именно «Прогресс».

Конечно, соразмерный ответ в этой логике выглядел бы иначе: уничтожение спутников Маска, удар по дата-центрам и вычислительной инфраструктуре Palantir — то есть по тем элементам системы, которые обеспечивают технологическое преимущество противоположной стороны.

Но на это Путин не пойдет.

Он слишком капиталистичен для таких мер против инфраструктуры мирового технологического капитала.  

вторник, 7 июля 2026 г.

Эльвира Барякина: Самое слабое место путинской России — финансы

Сейчас будет жесткая правда, которая вызовет отторжение у очень многих. Но у меня нет задачи "понравиться" людям, которые воюют за мнимое величие в телевизоре. И я не собираюсь "успокаивать" тех, кто хочет накрыть голову одеялком и кричать оттуда: "Я в домике!"

Моя задача — рассказывать все, как есть, чтобы люди с мозгами обратили внимание на важные тенденции.

Самое слабое место путинской России — финансы. Это не видно на поверхности, потому что деньги государства — это как волны в океане. Ты можешь сидеть на плоту и даже не замечать, что тебя куда-то несет, поднимает или опускает. Но движения огромных масс воды никогда не прекращается. И оно влияет вообще на все: на погоду, на качество воды в кране, на судоходство и войну.

Вот также и с деньгами. Когда где-то возникает напряжение, цунами может ударить в берег, находящийся за тысячи километров.

Чудовищное воровство все эти годы только нарастало, потому что чиновники видят ситуацию изнутри и знают, что однажды все взорвется. Они воруют — чтобы подстраховать себя и свои семьи. А денег в казне и так мало.

Z-авторы ужасаются: "Почему у нас не внедряются новые разработки? Почему мы не можем угнаться за украинцами? Почему у нас на всех командных позициях некомпетентные деды?"

Потому что цель у этих дедов — спасти себя и свои семьи. И они ни за что не подпустят чужаков к своим бюджетам.

Поэтому воровство будет только нарастать, а проблемы в финансовой сфере углубляться.

При этом Россия взвалила на себя чудовищные расходы: войну, госслужащих, пенсионеров, социалку, транспорт, связь, взятки кавказским царькам, пропаганду...

Современная Россия разучилась строить сложное промышленное оборудование. Ну а какой смысл, если немцы и голландцы делают все лучше и дешевле? До войны Россия поставляла за границу нефть и газ, а в обмен получала турбины, двигатели и компрессорные станции.

И вот теперь украинские дроны добивают эту экосистему. 

Из-за санкций цены на очень многие позиции выросли в разы — потому что надо платить посредникам, которые за каждый чих берут по сто тысяч долларов.

Так что с ремонтом и восстановлением НПЗ будут ОЧЕНЬ большие проблемы. Государство просто не сможет одновременно кормить ораву вороватых чиновников и чинить крайне сложное оборудование. Кстати, своих спецов тоже не хватает. Раньше для таких работ вызывали иностранные команды, а сейчас с этим беда.

Параллельно происходит вот что: мир видит успехи Украины и полную неспособность Путина что-то изменить. Он видит, что путиноиды стреляют по жилым домам и памятникам архитектуры, а потом бессовестно заявляют: "Это хохлы сами себя взорвали". И так четыре с половиной года.

Понятно, да, как все это выглядит со стороны? Понятно, кто будет вызывать сочувствие, давать донаты, помогать и теребить политиков: "Сделайте что-нибудь, чтобы этот кошмар прекратился!"

В общем, диспозиция ясна.

Теперь включаем логику:

понедельник, 1 июня 2026 г.

Віталій Портніков: Коротка історія Росії / Vitaly Portnikov: A Brief History of Russia

У 1917–1920 роках Російська імперія і сподівання на російську демократію загинули під ударами більшовиків. Влада перейшла до диктатури, яка спиралася на три складові — партійний апарат, що керував новою державою, службу безпеки, яка проводила червоний терор, та армію, яка виграла громадянську війну.

Між цими трьома групами практично з перших днів їхнього існування почалися постійні конфлікти. Сталін, який оволодів партійним апаратом, зміг після смерті Леніна нейтралізувати армію, очолювану Троцьким, і апарат терору, очолюваний несподівано померлим Дзержинським та згодом розстріляним Ягодою.

Але Сталін побоювався посилення партійного апарату і тому зробив ставку на союз із чекістами, нові представники яких практично знищили більшу частину номенклатури тих часів, а також значну частину військових командирів уже маргіналізованої армії.

Друга світова війна знову вивела армію на перший план. Після війни Сталін за допомогою чекістів намагався маргіналізувати її вплив і популярність найвідоміших «маршалів перемоги»

Однак після смерті Сталіна партійний апарат, над яким почав панувати Хрущов, у союзі з військовими на чолі з маршалом Жуковим практично розгромив органи державної безпеки і поставив їх під контроль партії. За п’ять років Хрущов позбувся маршала Жукова і знову маргіналізував армію.

Настало всевладдя партійного апарату, яке тривало до кінця 1980-х, коли чекісти взяли реванш і створили умови для заборони КПРС.

У новій Росії вони не могли прийти до влади відразу і займалися підготовкою до цього на тлі руйнації економіки і перерозподілу власності на користь чекістської агентури. 

У 1993 році на перший план знову вийшла армія, яка забезпечила президенту Єльцину перемогу над депутатським з’їздом і вважалася головним інструментом чеченської війни. 

Однак терор, що став наслідком цієї війни, дозволив чекістам посилити свої позиції — влада на короткий час опинилася в руках Федеральної служби охорони, а у 2000 році до влади остаточно прийшла ФСБ.

Нині, коли сама Росія перетворюється на зону атак, Федеральна служба охорони намагається взяти реванш — і до ситуації уважно придивляються генерали дедалі більш маргіналізованої армії.

У майбутньому боротьба за владу в Росії відбуватиметься між цими трьома силами. А той, хто переможе у цій боротьбі, очолить і безкінечні війни на пострадянському просторі — бо між усіма угрупованнями існує консенсус щодо необхідності відновлення російської державності у кордонах колишнього СРСР.

***

In 1917–1920, the Russian Empire and hopes for Russian democracy perished under the blows of the Bolsheviks. Power passed to a dictatorship that relied on three components: the party apparatus that ran the new state, the security service that carried out the Red Terror, and the army that won the civil war.

Constant conflicts began between these three groups almost from the first days of their existence. Stalin, who took control of the party apparatus, was able, after Lenin's death, to neutralize the army led by Trotsky and the terror apparatus led by the unexpectedly deceased Dzerzhinsky and later shot by Yagoda.

But Stalin feared the strengthening of the party apparatus and therefore relied on an alliance with the Chekists, whose new representatives practically destroyed most of the nomenklatura of those times, as well as a significant part of the military commanders of the already marginalized army.

World War II brought the army to the forefront again. After the war, Stalin, with the help of the Chekists, tried to marginalize its influence and the popularity of the most famous “marshals of victory”.

However, after Stalin’s death, the party apparatus, over which Khrushchev began to dominate, in alliance with the military led by Marshal Zhukov, practically crushed the state security organs and placed them under the control of the party. Within five years, Khrushchev got rid of Marshal Zhukov and marginalized the army again.

The omnipotence of the party apparatus came, which lasted until the end of the 1980s, when the Chekists took revenge and created the conditions for the banning of the CPSU.

In the new Russia, they could not come to power immediately and were preparing for this against the backdrop of the destruction of the economy and the redistribution of property in favor of the Chekist agents.

In 1993, the army came to the fore again, securing President Yeltsin’s victory over the Congress of Deputies and being considered the main instrument of the Chechen war.

However, the terror that resulted from this war allowed the Chekists to strengthen their positions — power briefly fell into the hands of the Federal Security Service, and in 2000 the FSB finally came to power.

Now, as Russia itself is turning into a zone of attack, the Federal Security Service is trying to take revenge — and the generals of the increasingly marginalized army are watching the situation closely.

In the future, the struggle for power in Russia will take place between these three forces. And whoever wins this struggle will also lead the endless wars in the post-Soviet space — because there is a consensus among all groups on the need to restore Russian statehood within the borders of the former USSR.

четверг, 14 мая 2026 г.

Вадим Денисенко: Крах прокитайської політіки Кремля

1. Всі останні роки Кремль виходив з тієї логіки, що Китай та США екзистенційні вороги, а відтак, вони не зможуть ні про що домовитися. Більше того, Москва робила і робить все для того, щоб Китай не став рівноправним з США переговорником щодо України. Путін дуже не хотів би цього, бо Китай - єдина країна, яка може реально натиснути на Росію.  

2. Логіка Путіна, як мінімум, з приходом Трампа, зводилася до того, щоб спробувати стати посередником між Вашингтоном та Пекіном. Обидві столиці його послали і тоді, вся стратегія Кремля почала зводитися до спроб продати обом одні й ті самі товари: перш за все північний морський шлях, рідкоземи та вуглеводні півночі Росії. Стратегія Москви тут була проста: обоє (в різних форматах) зацікавлені в тому, щоб отримати вищеназвані речі. Американцям, в обмін на доступ до цього пропонувався «дух Анкоріджа» (повне зняття санкцій і повернення на європейський ринок за допомогою США). Щодо Китаю, то тут, навпаки, Китай пропонує свою допомогу в освоєнні всіх вищеназваних речей, а Росія не пускає його в жодну з так званих «территорий опережающего социально-экономического развития»на півночі РФ». Росія, схоже, вважає, що північний морський шлях та ресурси Півночі настільки важливі обом, що вона зможе розторгуватися між Пекіном та Вашингтоном , які  змушені будуть піти на співпрацю з РФ і плюс, відкриють доступ до технологій.

3. Зустріч в Пекіні - це перш за все про правила торгівлі і про Тайвань. Дві головних  гарячі війни в світі- блокування Ормузу та Україна - це додаткові питання. Чому? 

- на війні в Ірані американські нафтові компанії можуть подвоїти свої прибутки проти 2025 року. І це явно ослаблює Китай, який , хоч і ретельно підготувався до цієї блокади і поки має час, щоб не прогинатися під США, все ж критично залежний від Близького Сходу. 

Іран не збирається йти на поступки ні Пекіну, ні США, а відтак, вирішення питання можливе лише у випадку спільної гри США та КНР. Це реалістично, але на заваді стоїть позиція одних з головних спонсорів Трампа. Плюс, не варто забувати про позицію Ізраїлю, який прагне продовження війни.

- Щодо України, то США, може й хотіли б віддати переговорні лаври КНР, але питання чи хоче КНР зараз грати в цю гру. Китай має розуміти: де він в схемі майбутнього устрою Європи взагалі і чорноморського регіону зокрема. Вирішення війни в Україні він розглядає саме в цьому контексті. Ні США, ні ЄС, ні РФ, ні ми поки не готові до такого діалогу, хоч він і неминучий. 

4. Все це не означає, що зрушень в питаннях наших переговорів не буде. Вони можливі, якщо сторони зможуть домовитися, як мінімум, по першим двом пунктам: торгівля та Тайвань. 

5. Тепер щодо атаки на Україну. Саме сьогодні вона була потрібна Путіну, щоб показати: він проти будь-яких переговорів «про Росію без Росії». Вся активізація російської дипломатії останніх днів зводиться до формули «Україна не хоче переговорів і зриває переговори». Путін навмисно, саме напередодні цього саміту озвучив свою, явно брехливу, формулу: «війна зупиниться, якщо Україна вийде з Донбасу». Він виставляє червоні прапорці саме виходячи з того, що існує невисока, але вірогідність того, що КНР та США домовляться про розширення переговорної групи. 

6. Правда, тут є не лише зовнішній, але і внутрішній розрахунок: Путіну потрібно погасити внтутрішньоросійську турбулентність. І формула «Україна не хоче закінчення війни» обрана, як базова, для російського споживача. Її ж дуже активно транслюють і на нашу аудиторію.  

7. І наостанок, маю повторити банальність: Путін не збирається зупиняти війну. А без розширення переговорного формату (без Китаю, ЄС, можливо Саудівської Аравіі та Туреччини) нинішній формат переговорів, на жаль, має мінімальні шанси не успіх

Юрій Підлісний: Візит Трампа до Сі — це спроба зрозуміти, чи можуть дві найбільші сили домовитися про правила конкуренції

 Трамп приїхав до СІ. Світ знову стає двополюсним. Але це вже не той світ, який ми знали з підручників про Холодну війну. Тоді головними полюсами були Вашингтон і Москва. Потім, на короткий історичний момент, здавалося, що світ стає складнішим: поруч із Вашингтоном і Москвою з’явилися Пекін, Брюссель, глобальні ринки, міжнародні інституції, “правила”, “цінності”, “партнерства”.

Але тепер складається враження, що все знову стискається до великої дуелі. Не Вашингтон—Москва, а Вашингтон—Пекін. Саме між ними сьогодні проходить головна лінія глобальної конкуренції: технології, штучний інтелект, рідкісноземельні метали, енергетика, Арктика, Тайвань, Іран, Україна, морські шляхи, валюти, ланцюги постачання, військова промисловість.

Брюссель у цій системі ще шукає себе. Європейський Союз хоче бути геополітичним гравцем, але все ще занадто часто діє як простір процедур, а не як центр сили. Москва ж розуміє: без перемоги в Україні вона остаточно втрачає статус окремого полюса. Росія ще може бути небезпечною, жорстокою і руйнівною, але вже не може бути рівною ані США, ані Китаю. Її головний страх — не просто програти війну. Її головний страх — остаточно перетворитися на сировинний придаток Китаю.

Вашингтон і Пекін мислять жорсткою конкуренцією. Для обох решта світу часто є не стільки спільнотою повноцінних суб’єктів, скільки полем, де треба закріпити правила гри. США мають свої важелі: долар, санкції, військові союзи, технології, флот, контроль над фінансовою інфраструктурою. Китай має свої: виробничі ланцюги, рідкісноземельні метали, промислову масштабність, залежність багатьох економік від китайського ринку, інфраструктурну експансію.

Саме тому російська агресія проти України для Пекіна — не моральна проблема, а інструмент. Китай не хоче прямої війни із Заходом, але йому вигідно, щоб Захід був виснажений. Йому вигідно, щоб Європа витрачала гроші, нерви, ресурси і політичну увагу на війну. Росія для Китаю — таран проти Заходу. Але не рівний союзник. І точно не імперія, перемога якої була б для Пекіна подарунком.

Китаю потрібна Росія слабка, залежна, ображена на Захід і готова продавати ресурси. Росія як молодший партнер. Росія як бензоколонка, арсенал, дипломатичний спойлер і антизахідний подразник. Але не Росія як самостійний переможець, здатний знову претендувати на власну сферу впливу від Варшави до Владивостока.

І тут починається найнеприємніше. Частина Заходу теж не хоче повного краху Росії. Не тому, що любить Путіна. А тому, що боїться хаосу: розпаду РФ, нових потоків біженців, ядерної зброї в незрозумілих руках, локальних війн на уламках імперії, китайського контролю над Сибіром, Арктикою і російськими ресурсами. Для частини американського стратегічного мислення Росія ще може бути не лише ворогом, а й потенційним елементом майбутнього балансу проти Китаю.

Тому війна в Україні для багатьох на Заході виглядає як щось, що треба не виграти, а “заморозити”. Зупинити кров, знизити ризики, стабілізувати фронт, перевести проблему в довгу дипломатію. Але заморожена війна — це не мир. Це відкладена війна. Це пауза, під час якої агресор переозброюється, жертва виснажується, а світ вдає, що знайшов компроміс.

Якби Захід мав відповідь на питання: що робити з Росією після поразки, — можливо, він діяв би рішучіше. Але такої відповіді немає. І саме відсутність цієї відповіді часто паралізує політичну волю.

У цьому ж контексті треба дивитися і на політику Трампа щодо Венесуели, Ірану, Гренландії, Канади, Арктики. Це не просто ексцентричність. Це груба, імперська, ресурсна геополітика. Якщо Китай має перевагу в критичних мінералах і виробничих ланцюгах, США шукають свої контрважелі: вуглеводні, Арктика, морські шляхи, стратегічні території, контроль над доступом до ресурсів.

Візит Трампа до Сі — це не просто дипломатичний спектакль. Це спроба зрозуміти, чи можуть дві найбільші сили домовитися про правила конкуренції. Не про дружбу. Не про мир у високому моральному сенсі. А про впорядковане суперництво: де чиї межі, що можна чіпати, а що ні, де можлива угода, а де буде силове стримування.

І в цьому пакеті неминуче будуть Іран, Тайвань і Україна. Для нас це небезпечно. Бо великі держави завжди мають спокусу говорити про менших без менших. Домовлятися про регіони, кордони, війни і “стабільність” так, ніби народи — це фігури на шахівниці.

Але Україна створила свою суб’єктність. У нас є карти на руках. Ми маємо армію, яка знає сучасну війну краще, ніж армії НАТО. Ми маємо оборонні технології, дрони, бойовий досвід, суспільну витривалість і досвід, без якого безпека Європи є ілюзією.

Наше завдання — не просити, щоб нас пожаліли. Наше завдання — позиціонувати себе як незамінного гравця. Для Європи — як східний щит і військово-технологічний партнер. Для США — як фактор стримування Росії і елемент ширшого балансу проти Китаю. Для світу — як доказ того, що імперії можна зупиняти.

Бо якщо ми не станемо суб’єктом глобальних мегатрендів, нас спробують розділити між чужими стратегіями. Якщо не будемо гравцем, станемо територією торгу. Якщо не сформулюємо свою роль, її сформулюють за нас.

Поки що ми маємо карти. Питання лише в тому, чи зможемо ми зіграти ними як держава, яка розуміє новий світ.

суббота, 12 июля 2025 г.

суббота, 5 июля 2025 г.

Игорь Эйдман: Они хотят стать шейхами

В последние годы в российской верхушке развернулось движение «Оккупай Дубай». Однако ОАЭ стали не только убежищем изгнанных из Европы российских «элитариев», но и их социальным идеалом. Об этом говорят в том числе и мои знакомые, не потерявшие связь с этой среды. 

Западный опыт демократии, прав меньшинств, социального государства - для российской верхушки неприемлем. Она не понимает как плебс в принципе может иметь какие-то политические и социальные права. Однако и Китай с его жестким партийным контролем и смертными казнями для коррупционеров пугает их российских коллег. В КНДР только диктатор толстый, остальным не полагается. Это тоже для высокопоставленных россиян - не вариант. 

А вот Эмираты - самое оно. 

Российская вверхушка хочет (как в ОАЭ) сочетать авторитаризм с рыночной экономикой, всевластие привилегированного меньшинства, жесткую почти кастовую иерархиию с технологическим развитием. Они хотят быть эмиратскими шейхами, а большей части населения отводят роль, которую в ОАЭ играют рабочие-гастарбайтеры. 

Социальная структура нового российского эмирата выглядит примерно так. Наверху «шейхи» - высшие чекисты и другие силовики, чиновники, олигархи, топ-менеджмент крупнейших корпораций. Ниже - аналог привилегированного коренного населения ОАЭ - чиновники, силовики и менеджмент корпораций среднего уровня, пропагандисты, прикормленная часть жителей Москвы и Петербурга. Еще и сильно ниже - большинство россиян, бесправные «гастарбайтеры» в своей стране.

Интересы шейхов и их триждывеличайшего эмира-повелителя противоречат друг другу. Эмир бредит захватом новых земель, расширением территории и ростом числа подданных. Он хочет быть влиятельнейшим правителем в мире. Российским шейхам это всё совершенно ни к чему. Им нужны нефтяные и другие доходы с эксплуатации природных ресурсов и населения страны. Они совершенно не мотивированы тратить их на экспансию, плодить дотационные территории и лишние рты. 

Это противоречие - бомба замедленного действия под путинским режимом.

пятница, 9 мая 2025 г.

Владимир Е.: Сталинизм - это только общее имя для обозначения российской тоталитарной дьявольщины

Для Германии нацизм был кратким эпизодом. Вечная Германия - это не гитлеровцы. Как была она умным учителем для всех стран мира - так и осталась. И все поколения студентов будут учиться по учебникам и словарям немецких профессоров. И немецкий язык останется главным языком науки и философии. 

А вот сталинизм проклятый никак из России уйти не хочет. Причем сталинизм - это только общее имя для обозначения российской тоталитарной дьявольщины - Ивана Грозного, Анны Иоанновны, Николая Первого, Ленина, Сталина и того, что сейчас. Сталинизм - это ненависть к своим. И как была Россия для человечества поставщиком страшных уроков и мрачных художников - так и осталась. Ничего здесь не меняется. Вообще ничего.

вторник, 6 мая 2025 г.

На поклон к фашистскому режиму чекистов-капиталистов и их прихлебателей в Москву приедут ревизионисты со всего мира

На поклон к фашистскому режиму чекистов-капиталистов и их прихлебателей в Москву на 9 мая приедут 13 представителей стран дальнего зарубежья (не считая бывших республик СССР). 

Из этих 13 стран - 12 представители т. н. мирового «красного пояса»: либо "коммунистические" страны, формально и ревизионистски исповедующие идеологию марксизма-ленинизма, либо управляемые псевдо-«левыми» и псевдо-социалистами. В ряде из них марксизм-ленинизм является официальной идеологией, прописанной в конституциях этих стран (КНР, Куба, Вьетнам, Конго и Лаос).

----------

On May 9, 13 representatives of distant foreign countries (not counting the former republics of the USSR) will come to Moscow to pay homage to the fascist regime of the Chekist-capitalists and their hangers-on.

Of these 13 countries, 12 are representatives of the so-called world "red belt": either "communist" countries that formally and revisionistly profess the ideology of Marxism-Leninism, or are governed by pseudo-"leftists" and pseudo-socialists. In a number of them, Marxism-Leninism is the official ideology, prescribed in the constitutions of these countries (China, Cuba, Vietnam, Congo and Laos).

----------

El 9 de mayo, 13 representantes de países extranjeros lejanos (sin contar las antiguas repúblicas de la URSS) llegarán a Moscú para rendir homenaje al régimen fascista de los capitalistas chequistas y sus secuaces.

De estos 13 países, 12 son representantes del llamado "cinturón rojo" del mundo: o bien países "comunistas", que profesan formal y revisionistamente la ideología del marxismo-leninismo, o bien están gobernados por pseudo-"izquierdistas" y pseudo-socialistas. En varios de ellos, el marxismo-leninismo es la ideología oficial, prescrita en las constituciones de estos países (China, Cuba, Vietnam, Congo y Laos).

-------------------

Am 9. Mai werden 13 Vertreter aus weit entfernten Ländern (die ehemaligen Republiken der UdSSR nicht mitgerechnet) nach Moskau kommen, um dem faschistischen Regime der Tschekisten-Kapitalisten und ihrer Anhänger zu huldigen.

Zwölf dieser 13 Länder sind Vertreter des sogenannten „roten Gürtels“ der Welt: entweder sind es „kommunistische“ Länder, die sich formell und revisionistisch zur Ideologie des Marxismus-Leninismus bekennen, oder sie werden von Pseudo-„Linken“ und Pseudo-Sozialisten regiert. In vielen dieser Länder (China, Kuba, Vietnam, Kongo und Laos) ist der Marxismus-Leninismus die offizielle Ideologie und in deren Verfassungen verankert.

-------------------

5月9日,13個來自遙遠的外國(不包括前蘇聯加盟共和國)的代表將來到莫斯科,向契卡資本家及其走狗的法西斯政權表示敬意。

這13個國家中,有12個是所謂世界「紅帶」的代表:要麼是正式和修正主義地宣揚馬克思列寧主義意識形態的「共產主義」國家,要麼是由偽「左派」和偽社會主義者統治的國家。在其中一些國家,馬克思列寧主義是官方意識形態,並被寫入這些國家(中國、古巴、越南、剛果和寮國)的憲法。

---------------------

5월 9일, 먼 외국의 대표 13명(구 소련 공화국 제외)이 체키스트 자본주의자들과 그들의 추종자들의 파시스트 정권에 경의를 표하기 위해 모스크바에 올 것입니다.

이 13개국 가운데 12개국은 소위 세계의 "붉은 벨트"를 대표합니다. 즉, 공식적으로 마르크스-레닌주의 이념을 수정주의적으로 표방하는 "공산주의" 국가이거나, 의사 "좌파"와 의사 사회주의자가 통치하는 국가입니다. 여러 국가(중국, 쿠바, 베트남, 콩고, 라오스)에서는 마르크스-레닌주의가 공식 이념으로 규정되어 있으며, 해당 국가의 헌법에도 이러한 이념이 규정되어 있습니다.

---------------------

9 मई को, सुदूर विदेशी देशों (यूएसएसआर के पूर्व गणराज्यों को छोड़कर) से 13 प्रतिनिधि चेकिस्ट-पूंजीपतियों और उनके अनुचरों के फासीवादी शासन को श्रद्धांजलि देने के लिए मास्को आएंगे।

इन 13 देशों में से 12 देश तथाकथित विश्व के "लाल पट्टी" के प्रतिनिधि हैं: या तो "साम्यवादी" देश, जो औपचारिक रूप से और संशोधनवादी रूप से मार्क्सवाद-लेनिनवाद की विचारधारा को मानते हैं, या फिर छद्म-"वामपंथियों" और छद्म-समाजवादियों द्वारा शासित हैं। इनमें से कई देशों (चीन, क्यूबा, ​​वियतनाम, कांगो और लाओस) में मार्क्सवाद-लेनिनवाद आधिकारिक विचारधारा है, जो उनके संविधानों में वर्णित है।

-------------------

9 maja 13 przedstawicieli odległych krajów (nie licząc byłych republik ZSRR) przyjedzie do Moskwy, aby oddać hołd faszystowskiemu reżimowi czekistów-kapitalistów i ich poplecznikom.

Spośród tych 13 krajów, 12 to przedstawiciele tzw. światowego „czerwonego pasa”: są to albo kraje „komunistyczne”, formalnie i rewizjonistycznie wyznające ideologię marksizmu-leninizmu, albo te rządzone przez pseudo-„lewaków” i pseudo-socjalistów. W wielu z nich marksizm-leninizm jest oficjalną ideologią, zapisaną w konstytucjach tych krajów (Chiny, Kuba, Wietnam, Kongo i Laos).

пятница, 2 мая 2025 г.

Подлые северо-корейские ревизионисты проявили свою подлинную антинародную и антипролетарскую сущность, выступив на стороне империалистического режима российских чекистов-капиталистов, звериной банды Путина-Лаврова

 Подлые северо-корейские ревизионисты, превратившие подконтрольную ей часть Корейского полуоострова, так называемую «КНДР», в троцкистский казарменный коммунизм, проявили свою подлинную антинародную и антипролетарскую сущность, выступив на стороне империалистического режима российских чекистов-капиталистов, звериной банды Путина-Лаврова, верных последышей нацистского коллаборанта Власова, отправив зазомбированных троцкистской пропагандой сынов корейского народа на захватническую войну России (т. н. «специальной военной операции») против свободолюбивого украинского народа, ведущего освободительную антиколониальную борьбу при уверенной поддержке демократических сил планеты. 

Предатели трудового народа из северокорейского руководства, возглавляемые Ким Чен Ыном, прямо объявили фашистско-империалистический режим Путина «братским» , «союзническим» и «стратегическим партнером», и, вопреки Уставу ООН и других международных законов, направили воинские подразделения на подкрепление российской империалистической армии, назвав это лукаво «священной миссией». 

Десятки тысяч северокорейских военнослужащих бесславно сложили свои головы в авантюристической бойне, которую ведут русские колонизаторы против свободных народов Украины и России. 

Позор, бесчестие и вечное проклятие падают на головы северо-корейских командиров группы специальной операции, всех офицеров, сержантов и солдат боевых подразделений, вписавших кровавые буквы в историю отношений северокорейского народа и демократических сил мира.

------------------

The vile North Korean revisionists, who turned the part of the Korean Peninsula under their control, the so-called "DPRK", into Trotskyist barracks communism, showed their true anti-people and anti-proletarian essence by taking the side of the imperialist regime of Russian Chekist-capitalists, the bestial gang of Putin-Lavrov, the loyal descendants of the Nazi collaborators Vlasov, sending the sons of the Korean people, zombified by Trotskyist propaganda, to Russia's war of conquest (the so-called "special military operation") against the freedom-loving Ukrainian people, waging a liberation anti-colonialist struggle with the confident support of the democratic forces of the planet. 

The traitors of the working people from the North Korean leadership, headed by Kim Jong-un, openly declared the fascist-imperialist regime of Putin a "brotherly", "allied" and "strategic partner", and, contrary to the UN Charter and other international laws, sent military units to reinforce the Russian imperialist army, slyly calling it a "sacred mission".

Tens of thousands of North Korean servicemen ingloriously laid down their lives in the adventurist slaughter that the Russian colonialists are waging against the freedom-loving peoples of Ukraine and Russia.

Shame, dishonor and eternal damnation fall on the heads of the North Korean commanders of the special operation group, all officers, sergeants and soldiers of the combat units, inscribing bloody letters in the history of relations between the North Korean people and the democratic forces of the world.

-----------------------

사악한 북한 수정주의자들은 자신들의 통제 하에 있는 한반도의 일부, 소위 "조선민주주의 인민공화국"을 트로츠키주의 병영 공산주의로 바꾸었고, 러시아 체키스트 자본주의자, 푸틴-라브로프의 잔혹한 패거리, 나치 협력자 블라소프의 충성스러운 후손들의 제국주의 정권 편을 들어, 트로츠키주의 선전에 의해 좀비화된 한국 인민의 아들들을 러시아의 정복 전쟁(소위 "특별 군사 작전")에 보내 자유를 사랑하는 우크라이나 인민을 상대로 투쟁함으로써, 지구의 민주주의 세력의 확신에 찬 지지를 받으며 해방적 반식민주의 투쟁을 벌임으로써, 자신들의 진정한 반인민적, 반프롤레타리아적 본질을 드러냈습니다.

김정은이 이끄는 북한 지도부에서 일하는 인민을 배신한 자들은 푸틴의 파시스트-제국주의 정권을 "형제적, 동맹적"이며 "전략적 동반자"라고 직접 선언했으며, 유엔 헌장과 다른 국제법을 위반하여 러시아 제국주의 군대를 지원하기 위해 군대를 파견하면서 이를 교묘하게 "신성한 사명"이라고 불렀습니다.

수만 명의 북한 군인들이 러시아 식민지배자들이 우크라이나와 러시아의 자유를 사랑하는 인민들을 상대로 벌인 모험주의적 학살에서 수치스럽게 목숨을 잃었습니다.

북한 특수작전부대 지휘관, 모든 장교, 병장, 전투부대 병사들의 머리 위에 수치와 불명예, 그리고 영원한 저주가 떨어지고, 북한 인민과 세계 민주주의 세력 간의 관계사에 피비린내 나는 편지가 쓰여졌습니다.

----------------------------

卑鄙的朝鮮修正主義者把他們控制下的朝鮮半島部分地區,即所謂的“朝鮮民主主義人民共和國”,變成了托洛茨基主義的兵營共產主義,他們站在俄羅斯契卡資本家的帝國主義政權、普京和拉夫羅夫的獸幫、納粹合作者弗拉索夫的忠實後裔一邊,派遣被托洛茨基主義宣傳殭屍化的朝鮮人民的兒子參加俄羅斯的征服戰爭(所謂的“特別軍事行動”),反對熱愛自由的烏克蘭人民,而烏克蘭人民正在世界民主力量的堅定支持下進行解放反殖民主義鬥爭。這暴露了他們真正的反人民、反無產階級本質。

以金正恩為首的朝鮮領導層的叛徒們背叛了勞動人民,直接宣稱普丁的法西斯帝國主義政權是“兄弟的、盟友的”和“戰略夥伴”,並且違反《聯合國憲章》和其他國際法,派遣軍隊增援俄羅斯帝國主義軍隊,狡猾地稱之為“神聖的使命”。

在俄羅斯殖民者對熱愛自由的烏克蘭和俄羅斯人民發動的冒險大屠殺中,數萬名北韓士兵不光彩地獻出了生命。

恥辱、恥辱和永遠的詛咒落在了朝鮮特種作戰群指揮官、所有軍官、士官和作戰部隊士兵的頭上,在朝鮮人民和世界民主力量關係史上寫下了血的字跡。

-------------------------

Los viles revisionistas norcoreanos, que han convertido la parte de la península de Corea bajo su control, la llamada "RPDC", en comunismo de cuartel trotskista, han mostrado su verdadera esencia antipopular y antiproletaria al ponerse del lado del régimen imperialista de los capitalistas chequistas rusos, la pandilla bestial de Putin-Lavrov, los leales descendientes de los colaboradores nazis Vlasov, al enviar a los hijos del pueblo coreano, zombificados por la propaganda trotskista, a la guerra de conquista de Rusia (la llamada "operación militar especial") contra el pueblo ucraniano amante de la libertad, que libra una lucha de liberación anticolonialista con el apoyo confiado de las fuerzas democráticas del planeta.

Los traidores al pueblo trabajador de la dirección norcoreana, liderada por Kim Jong-un, han declarado directamente al régimen fascista-imperialista de Putin un "aliado", "hermano" y "socio estratégico" , contrariamente a la Carta de las Naciones Unidas y otras leyes internacionales, han enviado unidades militares para reforzar al ejército imperialista ruso, llamándolo astutamente una "misión sagrada".

Decenas de miles de soldados norcoreanos han dado ignominiosamente sus vidas en la masacre aventurera librada por los colonizadores rusos contra los pueblos amantes de la libertad de Ucrania y Rusia.

La vergüenza, el deshonor y la condenación eterna caen sobre las cabezas de los comandantes del grupo de operaciones especiales de Corea del Norte, de todos los oficiales, sargentos y soldados de las unidades de combate, escribiendo cartas sangrientas en la historia de las relaciones entre el pueblo norcoreano y las fuerzas democráticas del mundo.

-------------------

Die niederträchtigen nordkoreanischen Revisionisten, die den von ihnen kontrollierten Teil der koreanischen Halbinsel, die sogenannte „DVRK“, in einen trotzkistischen Kasernenkommunismus verwandelt haben, haben ihr wahres volksfeindliches und antiproletarisches Wesen gezeigt, indem sie sich auf die Seite des imperialistischen Regimes der russischen Tschekisten-Kapitalisten, der bestialischen Bande Putin-Lawrows und der loyalen Nachkommen der Nazi-Kollaborateure Wlassow stellten, und indem sie die durch die trotzkistische Propaganda zu Zombies gewordenen Söhne des koreanischen Volkes in Russlands Eroberungskrieg (die sogenannte „spezielle Militäroperation“) gegen das freiheitsliebende ukrainische Volk schickten, das mit der zuversichtlichen Unterstützung der demokratischen Kräfte der Welt einen antikolonialistischen Befreiungskampf führt.

Die Verräter der arbeitenden Bevölkerung aus der nordkoreanischen Führung unter Kim Jong-un haben Putins faschistisch-imperialistisches Regime direkt zum „brüderlichen", verbündeten“ und „strategischen Partner“ erklärt und entsandte entgegen der UN-Charta und anderen internationalen Gesetzen Militäreinheiten zur Verstärkung der russischen imperialistischen Armee, wobei er dies hinterhältig als „heilige Mission“ bezeichnete.

Zehntausende nordkoreanische Soldaten haben bei dem abenteuerlichen Massaker der russischen Kolonialherren an den freiheitsliebenden Völkern der Ukraine und Russlands unrühmlich ihr Leben gelassen.

Schande, Schande und ewige Verdammnis lasten auf den Kommandeuren der nordkoreanischen Spezialeinheiten, auf allen Offizieren, Sergeanten und Soldaten der Kampfeinheiten, die blutige Briefe in die Geschichte der Beziehungen zwischen dem nordkoreanischen Volk und den demokratischen Kräften der Welt schreiben.

-----------------------

Les vils révisionnistes nord-coréens, qui ont transformé la partie de la péninsule coréenne sous leur contrôle, la soi-disant « RPDC », en un communisme de caserne trotskiste, ont montré leur véritable essence anti-populaire et anti-prolétarienne en prenant le parti du régime impérialiste des tchékistes-capitalistes russes, la bande bestiale de Poutine-Lavrov, les fidèles descendants des collaborateurs nazis Vlasov, en envoyant les fils du peuple coréen, zombifiés par la propagande trotskiste, à la guerre de conquête de la Russie (la soi-disant « opération militaire spéciale ») contre le peuple ukrainien épris de liberté, qui mène une lutte anticolonialiste de libération avec le soutien confiant des forces démocratiques de la planète.

Les traîtres aux travailleurs de la direction nord-coréenne, dirigée par Kim Jong-un, ont directement déclaré le régime fasciste-impérialiste de Poutine « frère », « allié » et « partenaire stratégique » et, contrairement à la Charte des Nations Unies et à d'autres lois internationales, ont envoyé des unités militaires pour renforcer l'armée impérialiste russe, qualifiant sournoisement cela de « mission sacrée ».

Des dizaines de milliers de soldats nord-coréens ont donné leur vie sans gloire dans le massacre aventureux perpétré par les colonisateurs russes contre les peuples épris de liberté d’Ukraine et de Russie.

La honte, le déshonneur et la damnation éternelle tombent sur la tête des commandants des groupes d'opérations spéciales nord-coréens, de tous les officiers, sergents et soldats des unités de combat, écrivant des lettres sanglantes dans l'histoire des relations entre le peuple nord-coréen et les forces démocratiques du monde.

-------------------

Những kẻ xét lại đê tiện của Bắc Triều Tiên, những kẻ đã biến một phần Bán đảo Triều Tiên nằm dưới sự kiểm soát của chúng, cái gọi là "CHDCND Triều Tiên", thành chủ nghĩa cộng sản trại lính Trotskyist, đã cho thấy bản chất thực sự phản nhân dân và phản vô sản của chúng bằng cách đứng về phía chế độ đế quốc của những kẻ tư bản Chekist Nga, băng đảng thú tính của Putin-Lavrov, những hậu duệ trung thành của những kẻ cộng tác với Đức Quốc xã Vlasov, bằng cách cử những người con của nhân dân Triều Tiên, bị tuyên truyền Trotskyist biến thành thây ma, tham gia vào cuộc chiến tranh xâm lược của Nga (cái gọi là "chiến dịch quân sự đặc biệt") chống lại những người dân Ukraine yêu chuộng tự do, những người đang tiến hành cuộc đấu tranh giải phóng chống chủ nghĩa thực dân với sự ủng hộ tin tưởng của các lực lượng dân chủ trên hành tinh.

Những kẻ phản bội nhân dân lao động thuộc giới lãnh đạo Bắc Triều Tiên, đứng đầu là Kim Jong-un, đã trực tiếp tuyên bố chế độ đế quốc phát xít của Putin là "anh em", "đồng minh" và "đối tác chiến lược", và trái với Hiến chương Liên hợp quốc và các luật pháp quốc tế khác, đã gửi các đơn vị quân sự để tăng cường cho quân đội đế quốc Nga, xảo quyệt gọi đó là "sứ mệnh thiêng liêng".

Hàng chục ngàn binh lính Bắc Triều Tiên đã hy sinh một cách nhục nhã trong cuộc thảm sát phiêu lưu do thực dân Nga tiến hành chống lại những người dân yêu chuộng tự do ở Ukraine và Nga.

Sự xấu hổ, nhục nhã và sự nguyền rủa muôn đời đổ lên đầu những chỉ huy nhóm tác chiến đặc biệt của Triều Tiên, tất cả các sĩ quan, trung sĩ và binh lính của các đơn vị chiến đấu, viết nên những lá thư đẫm máu trong lịch sử quan hệ giữa nhân dân Triều Tiên và các lực lượng dân chủ trên thế giới.

-----------------------

قد أظهر المراجعون الكوريون الشماليون الحقيرون، الذين حولوا الجزء الواقع تحت سيطرتهم من شبه الجزيرة الكورية، ما يسمى بـ "جمهورية كوريا الديمقراطية الشعبية"، إلى شيوعية ثكنات تروتسكية، جوهرهم الحقيقي المناهض للشعب والمعادي للبروليتاريا من خلال الوقوف إلى جانب النظام الإمبريالي للرأسماليين الروس، وعصابة بوتن-لافروف الوحشية، والأحفاد المخلصين للمتعاونين النازيين فلاسوف، من خلال إرسال أبناء الشعب الكوري، الذين تحولوا إلى زومبي بسبب الدعاية التروتسكية، إلى حرب الفتح الروسية (ما يسمى "العملية العسكرية الخاصة") ضد الشعب الأوكراني المحب للحرية، والذي يخوض نضالًا تحرريًا مناهضًا للاستعمار بدعم واثق من القوى الديمقراطية في العالم.

لقد أعلن الخونة للشعب العامل من القيادة الكورية الشمالية، برئاسة كيم جونج أون، بشكل مباشر أن نظام بوتين الفاشي الإمبريالي "شقيق" و"حليف" و"شريك استراتيجي"، وعلى النقيض من ميثاق الأمم المتحدة والقوانين الدولية الأخرى، أرسلوا وحدات عسكرية لتعزيز الجيش الإمبريالي الروسي، واصفين ذلك بخبث بأنه "مهمة مقدسة".

لقد ضحى عشرات الآلاف من الجنود الكوريين الشماليين بحياتهم بشكل مخزٍ في المذبحة المغامرة التي شنها المستعمرون الروس ضد الشعوب المحبة للحرية في أوكرانيا وروسيا.

يقع العار والعار واللعنة الأبدية على قادة مجموعات العمليات الخاصة الكورية الشمالية وجميع الضباط والرقباء والجنود في الوحدات القتالية، الذين يكتبون رسائل دموية في تاريخ العلاقات بين الشعب الكوري الشمالي والقوى الديمقراطية في العالم.

-----------------------

I vili revisionisti nordcoreani, che hanno trasformato la parte della penisola coreana sotto il loro controllo, la cosiddetta "RPDC", in un comunismo trotskista da caserma, hanno mostrato la loro vera essenza antipopolare e antiproletaria schierandosi dalla parte del regime imperialista dei capitalisti cekisti russi, la banda bestiale di Putin-Lavrov, i leali discendenti dei collaborazionisti nazisti Vlasov, inviando i figli del popolo coreano, zombificati dalla propaganda trotskista, alla guerra di conquista della Russia (la cosiddetta "operazione militare speciale") contro il popolo ucraino amante della libertà, che sta conducendo una lotta di liberazione anticolonialista con il fiducioso appoggio delle forze democratiche del pianeta.

I traditori dei lavoratori della leadership nordcoreana, guidata da Kim Jong-un, hanno dichiarato direttamente il regime fascista-imperialista di Putin un "fratello", "alleato" e "partner strategico" e, contrariamente alla Carta delle Nazioni Unite e ad altre leggi internazionali, hanno inviato unità militari per rinforzare l'esercito imperialista russo, definendola subdolamente una "missione sacra".

Decine di migliaia di soldati nordcoreani hanno perso ingloriosamente la vita nel massacro avventuroso perpetrato dai colonizzatori russi contro i popoli amanti della libertà di Ucraina e Russia.

Vergogna, disonore e dannazione eterna ricadono sulle teste dei comandanti delle forze speciali nordcoreane, di tutti gli ufficiali, sergenti e soldati delle unità di combattimento, scrivendo lettere di sangue nella storia delle relazioni tra il popolo nordcoreano e le forze democratiche del mondo.

суббота, 18 января 2025 г.

Александр Морозов: Путинизм есть форма бытования "советского человека", травмированного постсоветским периодом

Вот что меня занимает в последнее время.  Последние 15 лет СССР я прожил уже в сознательном возрасте, много читал, много ездил по стране. И народная жизнь была мне явлена во всех ее изводах, как и всему моему поколению: и в типографии я работал в цеху с работягами, и в философской редакции работал младшим редактором, и как все ездил на всякие "картошки", и был на квартирниках Гребенщикова, и с научно-технической интеллигенцией на слетах КСП, и в Сибири был, и на Севере. 

И вышел я в ментальном состоянии в 1989-191 гг с убежденностью, что никакого "советского народа" нет. Народ есть, он явлен, и это мы сами. 

Но то, что есть именно "советский" народ - как это было зафиксировано в Конституции 1977 года (а процесс ее подготовки шел десять лет) - я это считал просто казенной идеологической галиматьей: вот это все - про "новую историческую общность", которая наконец "сложилась". 

И дальше, когда в 1991 году все это исчезло, то я считал, что поскольку никакого "советского народа" и не было, то он и не "исчезает". А просто начинается формирование нового народа нового государства. И так я думал все 90-е годы, а затем и все нулевые. 

Это была ошибка. Теперь оглядываясь назад, я понял, что "советский народ" - это была не просто умозрительная конструкция советских официальных псевдомарксистов, которым надо было как-то выйти из ранней концепции классовой борьбы к мирной рутине потребительского общества, а что "советский человек" реально сформировался как своего рода "гражданская нация". 

И сейчас, глядя на путинизм в этой его нынешней фазе, я вижу, что все это форма бытования "советского человека", травмированного постсоветским периодом. Когда сейчас я вижу самых разных персонажей во многих постсоветских странах - Додона, Медведчука, Уманова, Варданяна, Путина, и всю огромную толпу  участников становления рыночной экономики, превратившихся в лютых путинских мракобесов и антилибералов, я вижу в них вовсе не "имперство" (этот концепт мне кажется мало что объясняющим), а я вижу в них необоримую силу "советского человека как новой исторической общности". 

Это все - искалеченные "советоиды", рассеянные не только по странам бывшего СССР, но и теперь их можно встретить по всему миру. Поскольку в постсоветский период они расселились-разбрелись и по югу Франции, и на Балканах, и заселились на Рейне, как репатрианты из СССР. 

Проблемой оказалось то, что население центрального обломка СССР - России - не смогло за 30 лет найти никакой новой формы "общности". И если у других народов новый "нацбилдинг" - пусть и со сложностями и нервно - но пошел и привел к результату, то в РФ он вообще не пошел никуда. И Путин привел это все окончательно к форме бывания "извращенного советского человека". Он извратился рынком, но не перестал видеть свою идентичность как некий аналог "советскости". 

Разумеется, Путин ("коллективный Путин") не может создать тут ни "имперской нации" периода царизма, ни "советского народа" эпохи СССР, просто потому что нет этих исторических рамок. Но он может погрузить население в "геополитический делирий", который не формирует "гражданской нации" в границах РФ, но укрепляет длящуюся иллюзию существования народа как бы на воображаемой платформе "советского единства". 

Отсюда и то, что принято называть "инфантилизмом", и то, что сохраняется типично советский "брутализм" в повседневности, и инерционное понимание "братскости" якобы братских народов, и сохраняющееся совершенно советское пренебрежение к институтам при высокой ценности коммунальных связей ("советский народ - коммунальный, а не социальный").  

Тут надо подчеркнуть - произошел не реальный поворот к "советскости", а погружение в сновидение. Но это сновидческое состояние советоидности - оно позволяет непрерывно манипулировать населением несостоявшимся как гражданская нация. Манипулировать за счет - в первую очередь - потока опознаваемых всеми культурных образов, когда-то пронизавших все пространство: от песенки "Прекрасное далеко" до мемов из "Двенадцати стульев". Это огромный корпус символов, мемов, эпизодов вмененной коллективной памяти, которые создают мощную платформу "советоидности". 

От нее сейчас целенаправленно пытаются оторваться в разном направлении все народы бывшего СССР - казахи, беларусы, молдаване, украинцы, и до сих ведут борьбу с ней у себя даже литовцы, эстонцы, латыши. При этом везде эта платформа еще есть. Она выражена не в приверженности "коммунизму" или "левой идее", не в симпатиях к официальной советской идеологии, и не в стремлении воспроизводить "русскую имперскость", она является чем-то вроде инстинктивной верности "чебурашке", то есть какому-то размытому воспоминанию о коллективном прошлом. И вот это post mortem советского народа в виде Путина, Медведчука, Алксниса, Матвиенко, Додона, а затем и сползших к "чебурашке" Набиуллиной, Мантурова, Валерия Фадеева, митр.Тихона Шевкунова, Никиты Михалкова и проч. и проч. - он существует "трансгранично", имея теперь источником радиации Кремль. 

Так что "Левада-центр" и покойный Борис Дубин были правы: центральный социологический сюжет всего этого "постсоветского периода" заключен просто в длящемся существовании "советского народа" в извращенной, посмертной форме. 

Вот так я теперь стал думать, вспоминая "всенародное обсуждение Конституции 1977 года".

суббота, 30 ноября 2024 г.

Олена Кудренко: Орєшніком по лобєшніку

Попри те, що ми зараз сидимо без світла після чергової російської ракетної атаки, а мій ранок почався о шостій з гучних вибухів - не порадіти за росіян було би за гріх. 

1. "Орєшнік" - це насправді російський рубль у вільному своєму падінні. Теж летить з великої висоти дуже глибоко вниз. І це якраз в той момент, коли рассія встаєт с колєн, їй ось так орєшніком, щоб вставати було веселіше - закономірно. 

2. Російським вчителям стали видавати сертифікати на надгробок (Свердловщина) - з медициною, виходить, вже зовсім погано. Нехай одразу помирають. 

3. Ремонтувати нафтопроводи росіянам немає за що. "Транснєфть" заявила про неможливість капітального їх ремонту та очікує зупинку реалізації масштабних проектів. 

4. Критично немає грошей на "ЖКХ". "Ізнос сумасшедший" - кажуть їх чиновники. Міста та регіони підійшли до межі, за якою буде зовсім погано. 

5. Росіянкам відмовляють в абортах навіть якщо майбутня дитина вже має ризики народитися хворою, з патологіями. Або народжуй інвалідів, яких, звісно, держава утримувати не допоможе, або... Так, народжуй будь-яких. На фронті згодяться. 

"Я прямо спросіла: с этім заболєванієм рєбєнку потрєбуєтся, возможно, пожізнєнный уход? Врач сказала, да. Но показаній к прєрыванію бєрємєнності я вам нє дам..." 

Бідолашна побігла в приватну клініку, але й приватні бояться робити аборти. Відмазки щодо того, що центр закривається, що лікар захворіла... Поперлася в Красноярський край, де поки що є хвірточка, щоб зробити. Але зрозуміло ж, що скоро всі виходи перекриють.  

6. Згортаються найбільші залізодорожні будівництва, бо в бюджеті РЖД величезна діра. Інвестиції на модернізацію БАМа та Транссіба зменшено в 5 разів. Бюджет РЖД на 2025 рік зменшено на 37% (насправді ого-го). Єдине що залишають - будівництво швидкісної магістралі між Пітєром та Ма-а-сквою, але це "СВЯТОЄ". Вся росія наразі - це ось цей острівець між купкою міст, що ще освітлюються та виглядають благополучними. Але згадаймо факт, що росія - це загалом дотаційні регіони. До-та-цій-ні. Що там залишається "новим рєгіонам"? Дірка від бубліка, так. 

7. Комунальні послуги "вєлікой і магучєй" з нового року підвищуються подекуди більше ніж на 20%. Це суттєво, особливо коли ти не захищаєшся (і тоді твої втрати зрозумілі), а нападаєш. Чудова стратегія. 

Зате африканці штурмують російські ВИШі, бо їм російський бюджет це оплачує. Імпортозаміщення як є. А потім паспорт та теж на фронт? Ми їх в тепловізори все одно побачимо. 

8. Російські туроператори переорієнтовують дитячий відпочинок з Європи на Азію. "Прішло врємя новых лагєрєй для наших дєтєй... В связі с гєополітічєской сітуацієй..." Але в Європі росіянин, що малий, що великий, колись ходив та вихвалявся своїм паспортом, а до Китаю ти тепер їдеш як васал. Як менший "брат", і кривити носа, коли "всьо заплачєно", а тобі щось не так, напевно, з якогось моменту вже не вийде. Шкода що турки так прогинаються під цих "туристів". Не треба вже. Відповідайте "зажравшимся" про те, що змінилася геополітична ситуація. 

9. Зриви в поставці обладнання на вугольну Новочеркаську ГРЕС від 17 до 26 місяців. Більше ніж на два роки наперед не буде можливості покращити ситуацію з електроенергією на півдні цієї недокраїни. Вітаємо. 

10. Далі коротко про чудове:

- Вакцин від сказу в лікарнях росії вже немає. 

- 80% меду на російському ринку є фальсифікатом.

- "Почта рассії" розпродає нерухомість через борги.

- За 2024 рік росіяни купили антидепресантів вже на 18% більше, ніж за попередній рік. А цей же ще не закінчився. 

А что такоє? Случілось что-то?

- сахар на росії скоро зникне. З імпортного насіння свекла росла на 30% продуктивніше. З російського насіння виходить пшик.

- російські компанії почали брати кредити в Білорусі. Приплили). Там просто ставка рефінансування нижча. 

- російські компанії з виробництва моторних мастил ось з початком нового року залишаться без сертифікатів від іноземних лабораторій, а це 80% цього ринку на росії. Буде суцільне "палєво", але навіщо росіянам машини? Хіба що тим, які ще трошки поганяють між Пітєром та Ма-а-асквой. По новій автостраді. 

Можна ще довго писати про дива на росії, від яких наша Україна, звісно, не вилікує свій біль, але ж чому за них не "порадіти" за кавою? Навіть якщо я її сьогодні заварила на туристичній грубці з балончиком газу. Нам світло дадуть, а на росії дива далі будуть.

среда, 21 августа 2024 г.

Почему в России фашизм чекистов-капиталистов (путинизм)


При государственном капитализме достигается предельная концентрация капитала в руках государства и тогда наступает фашизм как диктатура государственно-олигархической буржуазии.
 

Сколько государств - столько и фашизмов, но суть одна - концентрация капитала.

При советском режиме государственного капитализма предельная концентрация капитала находилась в руках государственно-партийного аппарата (бюрократии), но с середины 80-х стал зарождаться частнособственнический капитализм, породивший, в конце концов, олигархию. 

В конце 90-х нач. 2000-х гг. в России произощло противостояние силовой части бюрократии ("чекистов") и олигархии ("капиталистов") и, в конце концов, первая сумела поставить вторую под контроль, срослась с ней и превратилась в государственно-олигархическую буржуазию.

Псевдо-коммунистическое и либеральное движения, едва заподозрив свой проигрыш, примкнули к Путину. При этом, судя по воспоминаниям очевидцев, они уже тогда прекрасно понимали с кем имеют дело. Именно ими потом целеноправленно отдавались свобода слова и прочие достижения молодой демократии.

воскресенье, 4 августа 2024 г.

Леонид Невзлин: Уязвимым местом РФ остается экономика

В РФ ищут все новые способы заманить рекрутов на войну: выплаты, смс, премия за вербовку знакомых. Деньги у Кремля еще есть, а вот желающие добровольно умереть на его войне заканчиваются. Притока контрактников едва достаточно, чтобы компенсировать потери. Все идет к тому, что Путин уже к осени столкнется с необходимостью провести новую мобилизацию, если он хочет продолжать свою войну дальше и задумает вновь наступление.

Ни политически, ни идеологически ему ничего не мешает. Однако уязвимым местом РФ остается экономика. Все идет к тому, что к осени Путину придется выбирать: война и мобилизация или экономика. Решение в нормальном государстве было бы очевидно. Но в случае России и Путина логика здравого смысла не работает. Угробить все, ради того, чтобы убивать жителей соседней страны, – с него станется. 

Но он должен понимать, что последствия будут катастрофические. И в этом главный инструмент – санкции. Что бы ни говорили российские власти, санкции работают и с каждым днем это ощущается в России все больше. Однако все еще недостаточно. Поэтому важно предпринять меры, усложняющие Путину проведение мобилизации и восполнение потерь в технике, уже сейчас. 

суббота, 3 августа 2024 г.

Леонид Невзлин: Без разрушения социальной базы путинизма его невозможно победить

... Слишком уж очевидно новое поколение российских политиков отрицает коллективную ответственность режима РФ и россиян. С моей точки зрения, это ошибочный взгляд, потому что любой самый преступный режим, долго сохраняющий свою власть, стоит на прочной социальной базе. Эта социальная база позволяет и одобряет его злодеяния сначала внутри собственной страны, а затем - вовне. 

Поэтому жёсткие санкции нужны не только против Путина и его олигархов, но и против всего государства и его граждан. 

Без разрушения социальной базы путинизма его невозможно победить. И платить за войну против Украины будет не только Путин и его подельники, а вся страна. Как платили все побежденные агрессоры.

Освобожденные из тюрем политзаключенные, безусловно, сами являются жертвами преступного режима. Они провели часть лучшего времени своей жизни в заключении, в том числе, за антивоенную позицию и долго были лишены доступа к объективной информации. К сожалению, они не смотрят на РФ с точки зрения жертвы ее агрессии - Украины. Они не видят, какой угрозой стала Россия и союзный ей Иран для Израиля. Надеюсь, пока не видят и смогут осознать всю наивность и ошибочность своего подхода.

понедельник, 10 июня 2024 г.

Вадим Штепа: Кто и как строил капитализм в постсоветской России

История постсоветской России:

Бывший первый секретарь МГК КПСС Ельцин поручил построить капитализм бывшему зам.редактора журнала "Коммунист" Гайдару. 

И Гайдар построил его по учебнику "Незнайка на Луне". Он отдал всю лунную собственность олигархам Спрутсу и Скуперфильду. 

Но когда запахло революцией, Спрутс поручил агенту спецслужб Крабсу решить ситуацию. Крабс ее решил - но в обмен на то, что его назначат верховной властью. 

В итоге Крабс стал диктатором, а Спрутс и Скуперфильд уехали в эмиграцию. И призывают оттуда всех вступать в партию "Свободная Луна", чтобы свергнуть Крабса. 

А про независимость лунных городов говорить  нельзя! Это "экстремизм и сепаратизм" - и для Спрутса, и для Крабса, и даже для Скуперфильда. )

 Внимание! 14 декабря 2021 г. произошла хакерская атака русских фашистов на наш сайт!
Исчезли все иллюстрации. 
Но главное ведь это - текстовый контент ;)
Так победим!
Attention! On December 14, 2021, there was a hacker attack by russian fascists on our website!
All illustrations are gone.
But the main thing is that it is text content ;)
So let's win!

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...