16 липня 1990 року воля партії була втілена - Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
Але одразу ж виникла розбіжність філологічного ґатунку між актом з’їзду і актом парламенту - суб’єктом суверенітету стала УРСР чи Україна?
Відповідь в самій Декларації: «Українська РСР як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення».
Отже, Верховна Рада встановила все-таки суверенітет УРСР, а не України.
І суверенна УРСР, за Декларацією, маласвоє громадянство, верховенство Конституції та своїх законів на власній території. Але без власних збройних сил, дипломатичних стосунків із країнами поза радянським блоком, без права самостійно визначати соціальний лад.
Також Декларація мала положення про те, що її принципи використовуються для укладання нового союзного договору.
Щодо подальших суперечностей в Декларації.
В ній сказано, що суверенна Українська РСР є національною державою. Спробуємо з’ясувати, про яку націю йдеться? Законодавці запевнили, що йдеться про українську націю, яка здійснює своє право самовизначення.
В УРСР була єдина нація, волю якої втілювала Верховна Рада УРСР, і в контексті інтересів якої Декларація набувала чинності. Комуністи її трактували, як "соціалістичну", як таку що «виросла з нації або народності капіталістичного суспільства в процесі ліквідації капіталізму і перемоги соціалізму нова соціальна спільність людей».
Звернемося до класиків. В своїй праці «Марксизм і питання мовознавства» товариш Сталін пише «З падінням капіталізму сходять зі сцени і буржуазні нації. На руїнах старих, буржуазних націй розвиваються нові, соціалістичні нації, що являють собою принципово новий тип націй. Ці нації складаються на основі ростучого соціалізму. Силою, яка скріплює ці нові нації, керує ними, є робітничий клас і його інтернаціоналістська партія».
Ознакою «буржуазної» нації є спільність — культурна, релігійна, мовна тощо, — то для соціалістичної нації ця спільність є буржуазною надмірністю.
Умовою існування і панування соціалістичної нації є тоталітарний режим — скріплений і керований тільки однією інтернаціоналістською партією – комуністичною.
