Андрій П-ко: Біткоїн між товарними та фіатними грошима: новий етап еволюції грошей

 Гроші є одним із найважливіших винаходів людства. Протягом історії вони змінювали свою форму: від товарів, які мали власну цінність, до сучасних паперових та електронних грошей, що ґрунтуються переважно на довірі. 

У XXI столітті з'явився новий феномен — криптовалюти, найвідомішою з яких є біткоїн. Його природа викликає численні дискусії: чи можна вважати біткоїн товарними грошима, чи він належить до іншої категорії?

Традиційно гроші поділяють на товарні та фіатні. Товарні гроші мають внутрішню цінність незалежно від їхньої грошової функції. Прикладами є золото, срібло, сіль або інші товари, які люди використовували як засіб обміну. Навіть якщо вони перестають бути грошима, їх можна використовувати за прямим призначенням. Фіатні гроші, навпаки, не мають значної внутрішньої вартості. Їхня цінність визначається довірою суспільства та підтримкою держави, яка визнає їх законним платіжним засобом.

На перший погляд біткоїн не належить до жодної з цих категорій. Він не має фізичної форми та не може бути використаний у виробництві чи споживанні подібно до золота. Водночас біткоїн не є фіатними грошима, оскільки не випускається державою і не забезпечується її авторитетом. Його вартість формується ринком і залежить від попиту та пропозиції.

Проте прихильники криптовалют висувають інший аргумент. Вони вважають біткоїн своєрідним цифровим товаром. На відміну від звичайних цифрових файлів, біткоїн є невід'ємною частиною функціонування мережі блокчейн. Саме ним сплачуються комісії за транзакції, він використовується для винагороди майнерів і забезпечує економічні стимули для підтримки безпеки мережі. Без цього цифрового активу механізм роботи блокчейна був би неможливим або суттєво відрізнявся б від сучасного.

З цієї точки зору біткоїн нагадує товар, який необхідний для функціонування певної системи. Так само як золото колись було не лише прикрасою, а й основою грошового обігу, біткоїн є ключовим елементом екосистеми блокчейна. Саме тому деякі дослідники називають його «цифровим золотом» або «цифровим товаром».

Однак більшість економістів не погоджуються з тим, що біткоїн можна повністю прирівняти до товарних грошей у класичному розумінні. Вони наголошують, що його цінність виникає не через можливість альтернативного використання, а через корисність самої мережі та довіру користувачів до її майбутнього. Таким чином, біткоїн поєднує риси різних форм грошей і водночас виходить за межі традиційних класифікацій.

Отже, дискусія про природу біткоїна демонструє, що розвиток технологій змушує переглядати усталені економічні поняття. Біткоїн не є класичними товарними грошима і не є фіатними грошима. Найточніше його можна охарактеризувати як новий тип цифрового активу, який завдяки своїй ролі в блокчейні має ознаки цифрового товару та претендує на виконання функцій грошей у цифрову епоху.

Валентин Мач: Товар или деньги?

Со временем возникли и получили в дальнейшем самое широкое распространение новые экономические отношения, проявлявшиеся на самой ранней стадии в процессе натурального обмена между двумя производителями. Намереваясь заполучить, приглянувшиеся им результаты труда друг друга, они вступали в неорганизованное экономическое взаимодействие, называемое иначе торгом, завершавшимся, как правило, достижением обоюдного согласия на совершение натурального обмена, весь процесс которого можно разделить на несколько характерных фаз. Первая из них представляет собой возникновение достаточного интереса одновременно у двух производителей к результатам труда друг друга. Вторая фаза обмена представляет собой неорганизованное экономическое взаимодействие, в процессе которого его участники преодолевают заведомую несовместимость своих намерений, заключающуюся в том, что каждый из них всегда намеревается заполучить как можно больше, а отдать одновременно в обмен как можно меньше. Третья, решающая фаза натурального обмена представляет собой мгновенный скачкообразный переход к обоюдному согласию на совершение сделки.

В процессе натурального обмена лишь на одно мгновение уравниваются между собой некоторые количества некоторых продуктов труда. Именно и только в третьей, решающей фазе происходящего обмена, только для его участников, только для данного места и только для данного времени оказываются эквивалентными некоторые количества обмениваемых продуктов труда. Все остальное время любые количества любых продуктов труда являются совершенно несопоставимыми между собой в экономическом отношении физическими объектами окружающего нас материального мира. Эквивалентность же любых количеств любых продуктов труда в экономическом смысле этого понятия заключается в том, что в некоторый момент времени некоторые количества обмениваемых продуктов труда оказываются равноценными одновременно для двух участников происходящего натурального обмена.